Історія про штрафи за порушення законодавства про працю і не тільки…

195
Розглянемо характерні порушення у сфері трудових відносин, пов’язані з їх оформленням, розірванням трудового договору, а також нарахуванням й сплатою заробітної плати. З’ясуємо, яка відповідальність за порушення законодавства про працю загрожує бюджетній установі, тобто у разі якщо вона припустилася таких порушень.

Виконанням вимог законодавства про працю наразі опікується Державна служба України з питань праці (Держпраці). Тобто Держпраці — центральний орган виконавчої влади, що підпорядковується КМУ, координований Міністром соціальної політики України.

Держпраці має вести:

  • держнагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, що використовують найману працю;
  • державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час:
  • прийняття на роботу та працівників під час звільнення з роботи;
  • використання праці іноземців та осіб без громадянства;
  • наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця;
  • дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню;
  • провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Окрім цього, до її функцій входить складання у випадках, передбачених законом, протоколів про адміністративні правопорушення, розгляд справ про такі правопорушення і накладання адміністративних стягнень. Держпраці також фіксує процес проведення перевірок з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Тобто будь-яке порушення виявляють під час перевірки, від якої не застрахована жодна установа. Зазвичай перевірці передує скарга на певного роботодавця, бувають також і планові перевірки.

Звичайно, у разі встановлення перевіряльниками порушення роботодавець понесе відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відповідальність за порушення законодавства про працю

До нормативної бази щодо відповідальності за порушення законодавства про працю належать, зокрема:

Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року значно посилено адміністративну відповідальність посадових осіб установ і організацій за порушення законодавства про працю.

Крім того, введено таку міру покарання, як штрафи за порушення законодавства про працю, що мають накладатися на юридичну особу. Розмір штрафів може сягати 30 мінімальних заробітних плат.

Для чого це зроблено? Насамперед як превентивний захід. Тобто, щоб запобігти ситуаціям, приміром, за яких юридична особа приймає на роботу працівника без офіційного оформлення або не повністю виплачує йому належну винагороду за працю.

Порядок притягнення роботодавця до відповідальності за порушення законодавства про працю визначає комплексний нормативний документ — Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Право накладати штрафи мають винятково:

  • голова Держпраці, його заступники;
  • начальники управлінь і відділів Держпраці та їх заступники (з питань, що належать до їх компетенції);
  • начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники.

(!) Державні інспектори з питань праці не мають повноважень щодо накладення означених штрафів.

Дії роботодавця, що вважаються порушенням

Як ми вже згадували, накладанню штрафу передує перевірка. Якщо під час проведення перевірки виявили ознаки порушення, інспектор з праці складає відповідний акт. А рішення про накладення штрафу приймає уповноважена посадова особа Держпраці під час розгляду справи.

На розгляд справи відводять не більше 10 днів з моменту складення акта.

Деталізуємо, за які саме порушення законодавства про працю накладаються штрафи.

Можемо, посилаючись на статтю 265 КЗпП, згадати такі факти:

  • фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
  • оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений в установі;
  • виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків.

Все це призводить до сплати штрафу роботодавцем у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Ці та інші порушення виявляють під час перевірок, проте працівники можуть не чекати планових заходів державного контролю і звертатися за захистом своїх прав самостійно.

Так, будь-яка особа, якщо вона працювала «без трудової книжки», може безпосередньо звертатися до  районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів по допомогу. Підстава для звертання до суду — порушення норм статті 24 КЗпП, що зобов’язує роботодавця оформлювати трудові відносини належним чином.

Варто наголосити, що неоформлення трудових відносин дорого коштуватиме роботодавцю.

Як правило, під час розгляду трудового спору стосовно порушення, що полягає в оформленні трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, встановлюють період такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, за умови фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений в установі. Тож одночасно приймається рішення і про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, і про нарахування та сплату ПДФО та ЄСВ за встановлений період роботи. Це у першу чергу. Надалі рішення суду передають органу Держпраці. А цей орган за ст. 265 КЗпП накладає на роботодавця штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.

Розгляд справи про накладання штрафу

Справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю розглядають протягом 15 днів з дня прийняття рішення про її розгляд.

Роботодавець може подавати обгрунтоване клопотання про відкладення розгляду. У такому разі строк розгляду справи може бути продовжений, але не більше ніж на 10 днів. Про розгляд справи роботодавець має бути повідомлений рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою не менше ніж за п’ять днів до дати розгляду. Повідомлення можна вручити представникам роботодавця особисто, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці, робиться відповідна позначка, яку засвідчують підписом представника роботодавця.

Зазвичай справу, яку порушено на підставі акта, складеного інспектором з праці, розглядають у присутності представника роботодавця. Але якщо роботодавця належно поінформовано, а під час розгляду справи його представник не був присутній і немає обгрунтованого клопотання про відкладення розгляду, справу розглядають і без присутності представника роботодавця.

Судове засідання починають з рекомендування уповноваженої посадової особи Держпраці. Вона роз’яснює всім, хто бере участь у розгляді справи, їхні права та обов’язки. Далі за протоколом заслуховують осіб, що беруть участь у розгляді справи, досліджують докази, вирішують питання щодо задоволення клопотання. Наприкінці засідання уповноважена посадова особа Держпраці приймає відповідне рішення за результатами розгляду справи і на підставі раніше складеного інспектором з праці акта.

Рішення фіксують у постанові, яку складають у двох примірниках за формою, встановленою наказом Мінсоцполітики. Один примірник залишається у Держпраці, другий — надсилають протягом трьох днів роботодавцю або видають його представникові. Це фіксують у відповідних документах.

Розмір штрафів за порушення законодавства про працю

Штраф за порушення законодавства про працю має бути сплачений протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення. Про виконання рішення суду слід повідомити Держпраці чи її територіальний орган.

Роботодавець не завжди погоджується з рішенням суду. Він може оскаржити постанову про накладення штрафу у судовому порядку.

Якщо роботодавець відмовляється добровільно сплатити штрафи за порушення законодавства про зайнятість, їх стягують у судовому порядку, а якщо штрафи накладали за порушення у сфері праці, їх стягують органи державної виконавчої служби. Тож не варто зволікати зі сплатою штрафних санкцій.

(!) До слова, сплата штрафу не звільняє роботодавця від усунення порушень законодавства про працю.

Штрафні санкції за порушення законодавства про працю є такими:

1) фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — караються штрафом у 30-кратному розмірі МЗП за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

2) порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі —  караються штрафом у 3-кратному розмірі МЗП;

3) недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — карається штрафом у 10-кратному розмірі МЗП за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

4) недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 № 1975-XII, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII — карається штрафом у 10-кратному розмірі МЗП за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

5) порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами третім — шостим частини другої статті 265 КЗпП, — карається штрафом в однократному розмірі МЗП.



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

Освітні заходи

Освітні заходи

Отримайте нові знання

Взяти участь

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналу «Держзакупівлі» просто зараз

Живе спілкування з редакцією


Опитування

Для переходу на Новий план рахунків якою допомогою від експертів ви скористалися б насамперед

  • Прослухали б лекцію на вебінарі 38.96%
  • Відвідали б семінар на цю тематику 14.29%
  • Прочитали б про це у виданні 46.75%
результати

Розсилка







© Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012


  • Ми в соцмережах
Будь ласка, увійдіть на сайт

Зареєструйся та отримай безлімітний доступ до форм і зразків, а також статей наших експертів, яким довіряють керівники та головні бухгалтери:

✓ 10 500 органів місцевого самоврядування
✓ 8000 органів державної влади
✓ 18 000 закладів охорони здоров'я
✓ 24 300 навчальних закладів та наукових установ

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт
Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль