Оформлення простою в бюджетній установі та особливості оплати часу простою працівникам

92
Призупинення роботи бюджетною установою означає, зокрема, що окремі її працівники не зможуть виконувати своїх трудових обов’язків. Чи може керівник установи забезпечити таких працівників іншою роботою і як оплатити їм час простою?

Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 Кодексу законів про працю України; КЗпП).

Простій може виникнути з:

  • вини установи;
  • вини працівника;
  • незалежних від установи та працівника причин.

Документальне оформлення простою

Насамперед зазначимо про обов’язок працівника бюджетної установи у разі простою попередити про початок простою керівника установи чи бригадира, майстра, інших посадових осіб (ст. 113 КЗпП). Звісно, ця вимога не поширюється на випадки простою структурного підрозділу чи всієї установи.

Законодавством не визначено ані процедури такого попередження, ані те, в якій формі — письмовій чи усній — має відбуватися повідомлення. Головне, щоб воно було своєчасним.

Докумантальне підтвердження факту простою має особливості, що залежать від того, хто —бюджетна установа чи працівник — винні у простої.

Простій з вини установи

Простій з вини установи підтверджується:

  • актом простою, у якому зазначаються причини, які призвели до призупинення роботи;
  • наказом керівника установи. Якщо простій має тривалий характер, керівник установи зазначає в наказі про необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. Такої думки дотримується Мінсоцполітики у листі від 23.10.2007 № 257/06/187-07.

Тобто якщо на початку простою відома дата можливого відновлення роботи, то працівника на час простою можна не зобов’язувати перебувати постійно на робочому місці, але він має з’явитися на роботу у визначений в наказі час. Якщо ж працівник у разі простою самовільно не виходить на роботу, він не може розраховувати на оплату часу простою, передбачену статтею 113 КЗпП.

Простій з вини працівника

Простій з вини працівника підтверджують актом простою та наказом керівника.

За таких обставин винний у простої працівник повинен ознайомитися з фактами, зазначеними в акті простою, та надати письмове пояснення.

До випадків простою з вини працівника можуть бути віднесені, наприклад, простої внаслідок пошкодження працівником обладнання, що призвело до зупинення виробничого процесу.

Якщо простій стався з вини працівника, до нього можуть бути застосовані заходи дисциплінарного стягнення, такі як догана або інші заходи впливу, передбачені положеннями про преміювання, надання винагороди за підсумками року тощо. Якщо ж діями працівника завдано матеріальної шкоди бюджетній установі, то працівник зобов’язаний її відшкодувати.

На підставі акта простою та наказу керівника у табелі обліку використання робочого часу (за типовою формою № П-5, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489) дні простою позначають буквенним кодом «П» та цифровим кодом «23».

Тимчасове переведення на іншу роботу

Статтею 34 КЗпП передбачено можливість у разі простою тимчасового переведення працівника за його згодою з урахуванням спеціальності та кваліфікації:

  • на іншу роботу у тій самій установі, організації на весь час простою;
  • в іншу установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Тимчасове переведення внаслідок простою оформляють наказом керівника установи із зазначенням посади, на яку переводять працівника, терміну початку і закінчення переведення, причини переведення.

Зауважимо: законодавством не обмежено ані кількість переведень на іншу роботу або в іншу установу протягом календарного року, ані загальної тривалості часу простою.

До того ж частиною другою статті 32 КЗпП не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його в тій самій установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

Утім, керівник установи повинен пам’ятати про заборону здійснювати переміщення працівника на роботу, протипоказану працівнику за станом здоров’я.

Оплата часу простою

Порядок оплати часу простою працівникам обумовлений статтями 113 та 114 КЗпП. Для унаочнення наведемо його в Таблиці.

Оплата працівникам часу простою

Види простою

Розмір оплати

Підстава

Простій не з вини працівника,

у т. ч.:

Оплачується не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівнику розряду або посадового окладу

Ч. 1 ст. 113 КЗпП

у разі якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища

Зберігається середній заробіток

Ч. 3 ст. 113 КЗпП

у разі переведення на іншу постійну нижчеоплачувану роботу

Зберігається попередній середній заробіток працівника протягом двох тижнів з дня переведення

Ч. 1 ст. 114 КЗпП

у разі переміщення, якщо зменшується заробіток працівника з незалежних від нього причин

Установлюється доплата до попереднього середнього заробітку протягом двох місяців з дня переміщення

Ч. 2 ст. 114 КЗпП

Простій з вини працівника

Не оплачується

Ч. 4 ст. 113 КЗпП



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

    Освітні заходи

    Освітні заходи

    Отримайте нові знання

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

    Живе спілкування з редакцією












    © Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

    Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

    Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

    Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009

    
    • Ми в соцмережах
    Коте теж здивований, але…


    він знає, що зареєструється і скачає файли.
    57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



    Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль