Заробітна плата в бюджетних установах: опановуємо ази

1090
Часто-густо бухгалтери бюджетних установ шукають інформацію про те, як правильно розрахувати заробітну плату, зробити утримання та нарахування. Нині ми в цьому їм допоможемо.

Коли час від часу говорять про підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери, це не означає, що у кожного конкретного працівника реально підвищилися грошові доходи. Чому? Тому що може всього-на-всього підвищитися одна зі складових в структурі заробітної плати, яка має тимчасовий характер виплати. Аби розібратися із цим питанням, важливо знати, з чого складається фонд заробітної плати, які утримання здійснюються з місячної заробітної плати та які суми працівник отримує «на руки».

Основними нормативами, якими унормована заробітна плата в Україні, є:

  • Кодекс законів про працю України (КЗпП);
  • Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці);
  • Галузеві угоди, колективні договори установ та організацій;
  • Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена Держкомстатом від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Загальні питання

Трудова діяльність будь-якої особи починається з укладення трудового договору та оформлення трудової книжки.

Працівникам, які розпочинають трудову діяльність вперше, трудову книжку оформлюють не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу (ст. 48 КЗпП).

Працівнику присвоюють табельний номер, який надалі використовують в усіх документах з обліку заробітної плати. У разі переведення працівника в іншу установу чи звільнення його табельний номер, як правило, не присвоюється іншому працівникові 1-2 роки.

За виконану за трудовим договором роботу роботодавець виплачує працівнику винагороду, яку називають заробітною платою. У бюджетній сфері її обчислюють виключно у грошовому виразі (ст. 1 Закону про оплату праці).

Тож можемо сказати, що заробітна плата — це винагорода, розмір якої залежить від складності та умов роботи, яку виконує працівник, його професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та галузі, до якої належить та чи та установа, організація, заклад.

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовують показник фонду оплати праці (1.3 Інструкції № 5).

Під фондом оплати праці розуміють обсяг коштів, запланований у кошторисі установи для розрахунків із заробітної плати з працівниками. Кошти установа отримує:

  • як фінансування із відповідного бюджету;
  • від надання платних послуг.

Розрізняють плановий і фактичний фонд оплати праці.

Плановий фонд оплати праці — це сума асигнувань, передбачена кошторисом бюджетної установи. Фактичний фонд оплати праці — це заробітна плата, фактично нарахована працівникам за розрахунково-платіжними відомостями.

Структура фонду оплати праці

Фонд оплати праці відповідно до статті 2 Закону про оплату праці складається з:

  • фонду основної заробітної плати;
  • фонду додаткової заробітної плати;
  • інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Зупинимося детальніше на кожному із складових фонду оплати праці, так би мовити на видах заробітної плати.

Фонд основної заробітної плати

Основна заробітна плата — це винагорода за роботу, виконану відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).

Перелічимо виплати, які відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 5 належать до фонду основної заробітної плати. Це:

  • винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво (пп. 2.1.1);
  • гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої в даній установі(пп. 2.1.3);
  • оплата при переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу у випадках і розмірах, передбачених чинним законодавством (пп. 2.1.4);
  • оплата роботи висококваліфікованих працівників, залучених для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників (пп. 2.1.5);
  • оплата праці за час перебування у відрядженні (не включаючи відшкодування витрат у зв'язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення; пп. 2.1.6);
  • оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті установи (за умови, що розрахунки проводяться установою безпосередньо з працівниками), за виконання робіт:
  • згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності);
  • згідно з договорами між установами про надання робочої сили (безробітним за виконання громадських робіт, учням та студентам, які проходять виробничу практику в установі чи залучені на тимчасову роботу на період канікул; пп. 2.1.8).

Фонд додаткової заробітної плати

Додаткова заробітна плата — це теж винагорода, однак, на відміну від основної заробітної плати, вона виплачується за працю понад установлені норми — за трудові успіхи, а також за особливі умови праці.

Розглянемо, які виплати відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 5 належать до фонду додаткової заробітної плати. Їх перелік доволі значний:

- надбавки й доплати до тарифних ставок (посадових окладів) (пп. 2.2.1) за:

  • суміщення професій (посад);
  • розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;
  • виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника;
  • роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці;
  • інтенсивність та високі досягнення в праці, у тому числі державним службовцям;
  • роботу в нічний час;
  • керівництво бригадою;
  • високу професійну майстерність;
  • класність водіям (машиністам) транспортних засобів;
  • виконання особливо важливої роботи на певний термін;
  • знання та використання в роботі іноземної мови;
  • допуск до державної таємниці;
  • дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів;
  •  науковий ступінь;

–        премії та винагороди, у т. ч. за вислугу років, що мають систематичний характер, крім винагород та заохочень, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер (пп. 2.2.2);

–        оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні у розмірах та за розцінками, установленими законодавством (пп. 2.2.4);

–        оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при підсумованому обліку робочого часу і в інших випадках, передбачених законодавством (пп. 2.2.5);

–        суми індексації заробітної плати працівників (пп. 2.2.7);

–        суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати(пп. 2.2.8);

–        вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу, обмундирування, що  може використовуватися поза робочим місцем та залишається в особистому постійному користуванні (пп. 2.2.11);

–        оплата за невідпрацьований час (пп. 2.2.12):

–        оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання  щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей;

–        оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством), наданих відповідно до колективного договору;

–        оплата додаткових відпусток у зв'язку з навчанням та творчих відпусток;

–        оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII ;

–        суми заробітної плати, що зберігаються за основним місцем роботи працівників, за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

–        оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час;

–        оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після  кожного дня здавання крові, або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки;

–        оплата, що зберігається за працівником, який  підлягає медичному огляду, за основним місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні;

–        оплата простоїв не з вини працівника. 

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 5 відносять виплати у формі винагород та заохочень, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер (пп. 2.3.2).

А саме:

  • винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи), премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;
  • одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат);
  • матеріальну допомогу, що має систематичний характер, надану всім або більшості працівників (зокрема, на оздоровлення; пп. 2.3.3).

Увага!

Відповідальність за правильне планування і витрачання фонду оплати праці покладено на керівника установи і головного бухгалтера.

Форми і системи заробітної плати                     

Форми і системи оплати праці — це певні поняття і правила, за якими встановлюється залежність оплати праці від фактичних результатів (витрат) праці. Витрати праці вимірюються кількістю виготовленої продукції або кількістю відпрацьованого часу, терміну виконання робіт.

Наразі існують дві основні форми заробітної плати:

  • погодинна заробітна плата, що нараховується за відпрацьований час;
  • відрядна заробітна плата, що нараховується за результатами праці, кількість виготовленої продукції, наданих послуг.

У разі погодинної оплати праці виділяють просту погодинну заробітну плату та погодинно-преміальну оплату праці.

Нарахування заробітної плати

Заробітну плату нараховують двічі на місяць на підставі розпорядчих та первинних документів з обліку відпрацьованого робочого часу, що передаються в бухгалтерію структурними підрозділами.

У певних галузях бюджетної сфери з метою визначення посадових окладів працівників, розміру певних доплат і надбавок керівник установи або закладу наказом створює постійно діючу тарифікаційну комісію. До її складу включають заступника керівника з економічних питань (спеціаліст-економіст), головного бухгалтера, спеціаліста з кадрової роботи, голову профспілки та інших осіб, яких може залучити керівник закладу.

(!) Коли до установи прийняли на роботу нового працівника, його мають протарифікувати протягом п'яти днів із моменту укладання трудового договору.

За наслідками тарифікації складають тарифікаційні списки за формами, наведеними:

Заповнюють тарифікаційні списки окремо:

  • за всіма структурними підрозділами;
  • за кожною посадою.

Утримання із заробітної плати працівників

Із заробітної плати працівників бюджетних установ здійснюються такі обов’язкові утримання:

  • податок на доходи фізичних осіб (18%) з урахуванням податкової соціальної пільги (п. 164.6 Податкового кодексу України; ПК);
  • військовий збір (1,5%; ст. 168 ПК).

Необов’язкові утримання

Окрім перелічених податку на заробітну плату і збору, із заробітної плати працівників бюджетних установ проводять також необов’язкові утримання:

а) за рішенням адміністрації:

  • неповернуті вчасно підзвітні суми;
  • суми нанесених матеріальних збитків;
  • штрафи, накладені в адміністративному порядку;
  • за судово-виконавчими листами (наприклад, аліменти).

б) узгоджені з працівниками:

  • профспілкові внески;
  • сплата відсотків за позики;
  • сплата відсотків за товари, продані в кредит;
  • індивідуальне страхування.

Водночас роботодавець повинен робити нарахування на фонд оплати праці, які становлять 22% (п. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI). Єдиний соціальний внесок перераховують одночасно з перерахуванням податку на доходи фізичних осіб не пізніше дня отримання в установі банку коштів на виплату заробітної плати.

Відповідно до Закону про оплату праці загальна сума утримань не повинна перевищувати 20%, а в окремих випадках — 50% заробітної плати.

Увага!

Не дозволяються утримання із вихідної допомоги, компенсаційних виплат та інших виплат, що визначені законодавчо.

Окремі категорії працівників мають можливість сплачувати ПДФО у меншій сумі завдяки застосуванню податкової соціальної пільги (ПСП).

Податкова соціальна пільга

Розмір ПСП визначають з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатної особи (із розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.

У 2016 році ПСП, як і раніше, встановлена на рівні 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Така норма міститься в підпункті 169.1.1 ПК. Розмір загальної ПСП, на яку має право платник податку, у 2016 році становить 689 грн.

Установлено також підвищену ПСП для:

  • платника податку, який утримує двох і більше дітей віком до 18 років, — у розмірі 100% загальної соцпільги (689 грн) із розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПК);
  • осіб, зазначених у пп. 169.1.3 ПК, — 150% загальної податкової соцпільги (1033,50 грн);
  • осіб, зазначених у пп. 169.1.4 ПК, — 200% загальної суми податкової соцпільги (1378 грн).

Граничний розмір доходу для застосування ПСП протягом 2016 року становить 1930 грн. Він дорівнює розміру мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, помноженому на 1,4 й округленому до найближчих 10 грн. (пп. 169.4.1 ПК).

Варто зазначити, що граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку й у розмірі, які передбачені підпунктом 169.1.2 та підпунктами «а», «б» підпункту 169.1.3 ПК, визначається як добуток граничного розміру для застосування ПСП і відповідної кількості дітей.

Порядок виплати заробітної плати

Заробітна плата повинна виплачуватися не менше двох разів на місяць.

Необхідність виплати заробітної плати двічі на місяць обумовлена вимогами статті 115 КЗпП та статті 24 Закону про оплату праці, згідно з якими:

  • заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця <…> але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;
  • розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця <…> але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Мінсоцполітики у своєму листі від 09.12.2010 № 912/13/155-10 роз’яснило, що заробітна плата за першу половину місяця (15 календарних днів) має виплачуватись в період з 16 по 22 число, а за другу — з 1 по 7 число.

Варто зазначити, що до заробітної плати за першу половину місяця (до авансу) ПСП застосовувати не можна. Адже відповідно до пункту 169.1 ПК «платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги».



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

    Освітні заходи

    Освітні заходи

    Отримайте нові знання

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

    Живе спілкування з редакцією












    © Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

    Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

    Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

    Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009

    
    • Ми в соцмережах
    Коте теж здивований, але…


    він знає, що зареєструється і скачає файли.
    57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



    Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль