Підсумований облік робочого часу в установі: організуємо та застосовуємо

561
Облік робочого часу — важлива складова організації виробничого процесу в будь-якій установі. А в тій, де запроваджено безперервний виробничий цикл, й поготів. Тож як правильно організувати облік робочого часу працівників таких установ, й поговоримо далі.

Чимало установ мають забезпечити безперервний виробничий процес, скажімо тоді, коли неможливо зупинити роботу установи вночі у стаціонарному відділенні терцентру або коли є потреба забезпечити охорону майна, цілодобовий контроль за роботою обладнання тощо.

За таких умов за погодженням із профспілкою установи запроваджують підсумований облік робочого часу. І для того щоб забезпечити захист прав, збереження здоров’я працівників та належну оплату праці, слід правильно організувати облік робочого часу в установі.

А складнощів у разі застосування підсумованого обліку робочого часу може виникнути багато — і щодо порядку його запровадження, й оплати праці за таких умов, у т. ч. за надурочні години. Аби їх урегулювати установам доцільно керуватися Методичними рекомендаціями щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затвердженими наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 № 138.

Увага!

Нагадаємо, що взаємні зобов’язання роботодавця, з одного боку, та працівників, з іншого, щодо регулювання виробничих, трудових і соціально­економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку встановлюють у колективному договорі. Тобто будь-яка установа визначає самостійно й закріплює у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку у разі підсумованого обліку робочого часу. Головне — дотримати норм законодавства про працю.

А тепер детальніше зупинимося на основних моментах запровадження в установі підсумованого обліку робочого часу.

1. Умови запровадження підсумованого обліку робочого часу

Першочергова умова запровадження підсумованого обліку робочого часу випливає зі  статті 61 Кодексу законів про працю України (КЗпП): тривалість робочого часу за обліковий період не має перевищувати нормального числа робочих годин.

А нормальна тривалість робочого часу працівників — не більше 40 год. на тиждень (ч. 1 ст. 50 КЗпП).

Тих працівників, кому законодавство встановлює скорочену тривалість робочого часу, ця вимога не стосується.

Робота в установах із цілодобовим циклом зазвичай має змінний характер — у дві, три чи чотири зміни по вісім годин. При цьому працівники протягом певного періоду часу, приміром місяць, працюють у різні зміни. Змінна робота передбачає й роботу вночі.

(!) Треба наголосити, що робота інвалідів у нічний час (та в разі цілодобової змінної роботи) можлива лише за їхньою згодою, а також за умови, що це дозволено медичним висновком.

До роботи у нічну зміну не допускають:

  • вагітних жінок;
  • жінок, що мають дітей віком до трьох років;
  • осіб, молодших за 18 років;
  • інших працівників, передбачених законодавством.

2. Визначення тривалості робочого часу за зміну

Аби правильно організувати робочий час установа розробляє графіки роботи, їх має погодити профспілка. Відповідальні особи стежать за тим, щоб тривалість робочого часу працівників за обліковий період не перевищувала обсягу робочих годин, передбаченого статтями 50 та 51 КЗпП.

Тривалість зміни визначається з урахуванням характеру та умов праці, оскільки перевтома працівника може становити небезпеку для здоров’я як самого працівника, так і його оточення. Неприпустимо також встановлювати подовжену зміну на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.

Тривалість роботи протягом дня за умов підсумованого обліку робочого часу встановлюється до 12 годин робочого часу на зміну. Зазвичай цю тривалість керівник установи погоджує із профспілкою. Окрім того, як зазначалося, тривалість робочої зміни прописують у колективному договорі.

У листі Інституту медицини праці Академії медичних наук України від 27.05.2003 № 11/392 наголошується, що «…встановлення продовженої тривалості робочого дня працівникам не рекомендується, оскільки така тривалість роботи призводить до значного напруження організму і, як наслідок, до швидкого розвитку втоми. Тому більш довга зміна може мати негативні наслідки для працездатності і стану здоров’я працюючих. Особливо це стосується тих випадків, коли графік передбачає роботу як в денних, так і в нічних змінах».

Не завжди можна дотримати законодавчу норму робочого часу у встановленому обліковому періоді, тож неминуче виникає потреба у надурочному робочому часі.

Проте під час розроблення графіків роботи (змінності) й підрахунку тривалості робочого часу слід врахувати, що норма надурочного часу не має перевищувати 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП). До того ж ця норма є нормою прямої дії, що не передбачає винятків.

Працівники мають бути ознайомлені з графіками роботи (змінності) не пізніше ніж за місяць до їх запровадження, як того вимагає пункт 13 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ та організацій (затверджені постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1984 № 213).

3. Визначення тривалості перерви для відпочинку

Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше ніж 2 год. Перерву не зараховують до робочого часу, її надають зазвичай за 4 год. після початку роботи.

Час початку і закінчення перерви встановлюють у правилах внутрішнього трудового розпорядку. Перерву працівники використовують на свій розсуд.

(!) Якщо за умовами роботи не можна встановити перерву, працівникові мають бути забезпечені належні умови для приймання їжі протягом робочого часу. Керівник установи за погодженням із профспілкою встановлює перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі. За підсумованого обліку робочого часу оплата праці провадиться за весь час, фактично відпрацьований за графіком роботи (змінності).

Якщо немає можливості надавати працівникам повний щоденний відпочинок, його тривалість можна скоротити, але вона не може бути меншою як 12 годин на добу. Невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовують (це обумовлюють колективним договором), і згодом протягом облікового періоду можуть надати як додаткові вільні від роботи дні.

У разі запровадження підсумованого обліку робочого часу тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку і щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена. Посилання на це можна знайти у нормативних положеннях (див. ст. 50, 51, 59, 61 і 70 КЗпП).

4. Визначення тривалості облікового періоду

Обліковим періодом для обліку робочого часу за умов підсумованого обліку робочого часу зазвичай є місяць. Якщо є потреба, можна застосовувати інші облікові періоди, як-от декаду, квартал, півріччя, рік тощо. В колективному договорі обумовлюють тривалість облікового періоду.

В обліковому періоді мають враховувати:

  • робочий час;
  • години роботи у вихідні та святкові дні;
  • години відпочинку.

Загалом норму робочого часу за обліковий період визначають за календарем із розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів (до 5 год.) і напередодні святкових і неробочих днів (на 1 год.).

Якщо так встановлено у колективному договорі, норму робочого часу за обліковий період можуть визначати за графіком п’ятиденного робочого тижня. Нагадаємо, що при п’ятиденному робочому тижні нормативним законодавством не передбачено встановлення конкретної тривалості щоденної роботи.

Тож норму робочого часу за обліковий період можна визначити, помноживши години тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, із рівною тривалістю кожного робочого дня. При цьому ураховують її скорочення напередодні святкових і неробочих днів, а також вихідні дні у суботу й неділю.

(!) Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком роботи (змінності), не завжди однакова. Установа має стежити за тим, щоб загальна сума годин роботи за обліковий період дорівнювала нормі робочого часу в обліковому періоді.

5.Облік робочого часу працівників

Облік робочого часу кожного працівника проводять наростаючим підсумком з початку встановленого облікового періоду.

Для ведення обліку підсумованого робочого часу використовують форму № П­5 «Табель обліку використання робочого часу» (далі — Табель), затверджену наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489.

У Табелі відображають:

  • дані про фактично відпрацьований час;
  • роботу у надурочний час;
  • причини неявки на роботу. До того ж такі причини слід засвідчувати у належно оформлених підтвердних документах. Приміром, дані про час, коли працівник хворів й не мав можливості виконувати свої посадові обов’язки, заносять у Табель на підставі листка непрацездатності.

Далі бухгалтер установи на підставі затвердженого графіка роботи (змінності) за обліковий період і Табеля зможе обрахувати кількість надурочних годин і годин, відпрацьованих у вихідні дні або додаткові за графіком дні відпочинку (приміром, за відсутності працівників в інших змінах), й правильно нарахувати таким працівникам заробітну плату.

Для розрахунку загальної кількості годин, відпрацьованих понад нормальну тривалість робочого часу, бухгалтеру потрібно визначити календарну норму робочого часу і розрахункову норму робочого часу.

Як визначити календарну норму робочого часу, ми розповіли тут

Як визначити розрахункову норму робочого часу, ми розповіли тут

Тож можемо зробити висновки, що стануть у пригоді будь-якій установі:

1) тривалість перерви в роботі між змінами (у т. ч. перерва на обід) має бути не меншою за подвійну тривалість часу роботи у попередній зміні;

2) тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не меншою за 42 години;

3) призначення працівника на роботу протягом двох змін поспіль забороняється.



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

    Освітні заходи

    Освітні заходи

    Отримайте нові знання

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

    Живе спілкування з редакцією












    © Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

    Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

    Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

    Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009

    
    • Ми в соцмережах
    Коте теж здивований, але…


    він знає, що зареєструється і скачає файли.
    57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



    Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль