Виплати мобілізованому, або У пошуках виходу з мінного поля

34
Наразі в бюджетній сфері склалася неоднозначна ситуація з виплатами компенсації працівникам, яких призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року. Порядку виплати такої компенсації немає. З’ясуємо, чи можуть установи виплатити мобілізованим працівникам таку компенсацію за рахунок асигнувань, передбачених кошторисом, та які наслідки матимуть такі виплати

У країні пройшло три хвилі мобілізації. Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі — Закон № 3543) під час мобілізації працівники установ зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів для забезпечення виконання ними військового обов’язку.

Законодавством для працівників, яких призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (називатимемо їх далі — мобілізовані), передбачені певні гарантії. Які саме та як вони мають бути реалізовані, розглянемо разом.

 

Гарантії для мобілізованих

 

Перш ніж розглянути гарантії, передбачені державою для мобілізованих, пригадаємо перебіг подій, пов’язаних із запровадженням їм виплат на час мобілізації.

Першу хвилю мобілізації оголосив Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303/2014 (Указ затверджено Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII; далі — Указ № 303).

Після першої хвилі мобілізації з’яв­ляється Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27.03.2014 № 1169-VII (далі — Закон № 1169), який набрав чинності з 01.04.2014.

Закон № 1169 доповнює частиною третьою статтю 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП) та вносить до статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі — Закон № 2232) норму, якою установлено гарантії держави щодо збереження за мобілізованими середнього заробітку.

Другу хвилю мобілізації оголошено Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 06.05.2014 № 454/2014 (Указ затверджено Законом України від 06.05.2014 № 1240-VII; далі — Указ № 454).

Після проведення другої хвилі мобілізації з’являється Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 № 1275-VII (далі — Закон № 1275), який набрав чинності з 08.06.2014.

Новації Закону № 1275:

·         запроваджену з 01.04.2014 частину третю статті 119 КЗпП змінено;

·         дію частини третьої статті 119 КЗпП поширено на мобілізованих, які, починаючи з 18.03.2014, були призвані на військову службу на підставі Указу № 303.

Третю хвилю мобілізації проводили відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 21.07.2014 № 607/2014 (Указ затверджено Законом України від 21.07.2014 № 607/2014; далі — Указ № 607).

 

Із наведеного зробимо висновок: виплата середнього заробітку мобілізованому, запроваджена Законом № 1169 із 01.04.2014, лягала на плечі бюджетної установи. Тобто мала виплачуватися за рахунок фонду оплати праці у межах кошторисних призначень.

Із прийняттям Закону № 1275 виплата середнього заробітку була трансформована у компенсацію із бюджету середнього заробітку (далі — компенсація). І у такому тлумаченні норма статті 119 КЗпП для застосування відкотилася починаючи з 18.03.2014.

Середній заробіток не зберігається! Мобілізованому компенсується із бюджету середній заробіток в установі, в якій він працював на час призову. Виплата компенсації з бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному КМУ.

Наразі такого порядку так і не затверджено.

 

Колізія норм права

Після набрання чинності Законом № 1275 з’явилася неузгодженість частини третьої статті 119 КЗпП та частини другої статті 39 Закону № 2232. Тобто маємо колізію норм права.

Для вирішення цієї колізії скористаймося листом Мін’юсту «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» від 26.12.2008 № 758-0-2-08-19. Він описує способи визначення нормативно-правового акта, який має бути застосований для конкретного випадку. У нашому випадку — для виплати компенсації мобілізованому.

Отже, дотримуючись роз’яснень Мін’юсту та з огляду на неузгодженість між КЗпП та Законом № 2232, потрібно користуватися все ж таки КЗпП. Адже:

кодекс порівняно з законом має більшу юридичну силу;

Закон № 1275, яким суттєво змінено частину третю статті 119 КЗпП, видано пізніше Закону № 1169, яким статтю 39 Закону № 2232 доповнено частиною другою.

Отже, держава гарантує мобілізованому компенсацію, яка повинна виплачуватись, як передбачено частиною третьою статті 119 КЗпП, за рахунок коштів Державного бюджету України.

 

Виплати мобілізованим: можливі наслідки

Так, дотепер Уряд не визначив порядку виплати компенсації середнього заробітку мобілізованим за рахунок кош­тів Державного бюджету України. Але бухгалтери бюджетних установ (самостійно або за приписами прокурорів) нараховують та виплачують компенсацію мобілізованим. Такі дії, на наш погляд, можуть мати певні наслідки.

Щоб зрозуміти, в чому ми вбачаємо проблему, звернімося до статті 119 Бюджетного кодексу України (БК). У ній зазначено, що бюджетна установа не може витрачати бюджетні кошти на цілі, що не відповідають бюджетним асигнуванням, затвердженим кошторисом.

Як установлено абзацом другим пункту 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28.02.2014 № 228, розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Бюджетне асигнування — це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Виплати ж мобілізованим, передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП, за економічною суттю є компенсацією, джерелом виплати якої є Державний бюджет України, а ніяк не кошторис бюджетної установи.

Додамо, що відповідно до пункту 5.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309, зобов’язання, взяті установою без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БК та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.

Що стосується видатків на оплату праці працівників, то їх проводять за КЕКВ 2110 «Оплата праці» (пп. 2.1.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333).

Однак компенсація не відноситься до фонду заробітної плати, і її виплату не було передбачено кошторисом. Тож в установ відсутні підстави:

·         нараховувати компенсацію та виплачувати її мобілізованим за рахунок передбачених в кошторисі за КЕКВ 2110 «Оплата праці» асигнувань;

·         звертатись до головних розпорядників бюджетних коштів щодо внесення змін до кошторису для отримання додаткового фінансування на виплату компенсацій мобілізованим.

Якщо установа прийме рішення нарахувати і виплатити компенсацію за рахунок асигнувань, передбачених кош­торисом за КЕКВ 2110 «Оплата праці», то в такому випадку будуть допущені порушення, зокрема:

·         статті 48 БК — щодо взяття зобо­в’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням пов­новажень, встановлених БК та Законом України «Про Державний бюджет Украї­ни на 2014 рік» (або рішенням про місцевий бюджет);

·         статті 119 БК — щодо витрачання коштів на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), та/або бюджетним асигнуванням.

Тобто установою відповідно до статті 116 БК будуть допущені порушення бюджетного законодавства, за які статтею 117 БК передбачено застосування відповідних заходів впливу.

Отже, нарахування та виплата компенсації мобілізованим за рахунок фонду оплати праці, затвердженого кошторисом, трактуватимуться як порушення бюджетного законодавства. Установити це може, зокрема, Державна фінансова інспекція України за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетної установи.

Перелічувати підстави, за якими виплата бухгалтерами бюджетних установ компенсації мобілізованим за рахунок фонду оплати праці визначатиметься як порушення, можна і далі. Але й названого досить.

Ми маємо на меті налаштувати бухгалтера на дії, які не суперечили б бюджетному законодавству. Адже бухгалтер бюджетної установи має діяти насамперед у царині бюджетного законодавства.

Розуміємо, що бухгалтер бюджетної установи, навіть усвідомлюючи вказані наслідки, не може не виплачувати мобілізованим працівникам гарантовану державою компенсацію. Адже вони сьогодні захищають нашу Вітчизну, та й члени сімей мобілізованих звертаються до органів прокуратури, трактуючи невиплату компенсації як порушення прав мобілізованих, і отримують зазначені виплати від бюджетної установи.

Ми не піднімали це питання протягом року, бо сподівалися, що порядок все ж таки з’явиться і держава компенсує бюджетним установам виплати, здійснені мобілізованим за статтею 119 КЗпП.

Найвірогідніше, до кінця цього бюджетного року порядку виплати компенсації середнього заробітку мобілізованим за рахунок коштів Державного бюджету України не буде.

Аби захистити бухгалтера і знайти вихід із ситуації, що склалася із виплатою компенсації, ми звернулись із запитами до відповідни х центральних органів виконавчої влади.

Вони, на наше прохання, мають роз’яс­нити бухгалтерам бюджетних установ:

1. Чи повинна компенсація мобілізованим виплачуватися коштом бюджетної установи, якщо Кабінет Міністрів України не визначив порядку її виплати?

2. Чи відноситься компенсація, передбачена частиною третьою статті 119 КЗпП, до фонду оплати праці? А отже, чи відносити суми нарахованої компенсації на фактичні видатки установи? Якщо ні, то як відобразити в бухгалтерському обліку заборгованість Державного бюджету України з виплат компенсації мобілізованим?

3. Якщо бюджетна установа не має повноважень ні нараховувати, ні виплачувати компенсацію мобілізованому, на якій підставі вона повинна утримувати податки і збори1 із сум такої компенсації?

 

Забезпечення гарантій мобілізованим

 

Пунктом 7 Указу № 303, пунктом 6 Указу № 454 та пунктом 7 Указу № 607 Уряду доручено забезпечити фінансування. Крім того, пунктом 5 розділу ІІ Закону № 1275, який вніс зміни до КЗпП щодо компенсації мобілізованим, Уряду доручено у 3-місячний строк, тобто до 08.09.2014, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

На жаль, Урядом порядок виплати компенсації не прийнято. Кошти в Державному бюджеті України на ці цілі не передбачені, а тому гарантії держави щодо компенсації мобілізованим наразі не виконує саме Уряд, а не керівники установ.

 

РЕЗЮМУЄМО. У бюджетних установ наразі відсутні повноваження нараховувати та виплачувати мобілізованим компенсацію, оскільки такі дії розцінюватимуться як порушення бюджетного законодавства.

На сьогодні питання компенсації мобілізованим залишається відкритим. Сподіваємось, що найближчим часом ми отримаємо відповідь компетентних відомств.

Тож ми триматимемо руку на пульсі й надалі відстежуватимемо зміни з цього питання, а про новини повідомлятимемо на шпальтах тижневика.



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

    Освітні заходи

    Освітні заходи

    Отримайте нові знання

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

    Живе спілкування з редакцією












    © Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

    Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

    Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

    Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009

    
    • Ми в соцмережах
    Коте теж здивований, але…


    він знає, що зареєструється і скачає файли.
    57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



    Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль