Як стягнути з працівника збитки, завдані установі з його вини

99
Бюджетна установа під час своєї діяльності може зазнавати збитків, що нанесені безпосередньо працівниками у разі розкрадання, втрати, пошкодженні майна, неякісного виконання своїх трудових обов’язків. З’ясуємо, як потрібно вчиняти у цій ситуації.

Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників передбачені Кодексом законів про працю України (КЗпП), за яким працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків

За законодавством про працю суб'єктом матеріальної відповідальності може бути лише працівник, який перебуває в трудових правовідносинах з установою, організацією і заподіяв матеріальну шкоду внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов'язків, покладених на нього трудовими договором.

Трудові обов'язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо.

Тож з’ясуємо, коли ж настає матеріальна відповідальність працівника установи.

Умови настання матеріальної відповідальності

Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення. Тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків, в результаті чого установі чи організації завдана майнова шкода.

Згідно зі статтею 130 КЗпП умовами настання матеріальної відповідальності працівника є:

1) пряма дійсна шкода — втрата, погіршення або зниження цінності майна; необхідність для установи провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві (викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків) грошові виплати;

2) протиправна поведінка працівника. Тобто поведінка працівника, який не виконує чи неналежно виконує трудові обов'язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями. Формами протиправної поведінки працівника є протиправна дія чи протиправна бездіяльність;

3) вина в діях чи бездіяльності працівника. Матеріальна відповідальність за трудовим законодавством настає незалежно від форми вини працівника: умислу чи необережності. Форма вини впливає на вид та межі матеріальної відповідальності;

4) прямий причинний зв'язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала.

Відсутність однієї з вказаних умов звільняє працівника від обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.

(!) Матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

КЗпП передбачає два види матеріальної відповідальності: обмежену і повну.

Обмежена матеріальна відповідальність

Обмежену матеріальну відповідальність несуть:

1) працівники — за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в т. ч. при їх виготовленні; інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих працівникові в користування, — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку;

2) керівники установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів та їх заступники — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

Повна матеріальна відповідальність

Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини у випадках, коли:

1) між працівником і установою укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна (інших цінностей), переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно (інші цінності) були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

8) службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що держбюджет та місцеві бюджети не мають заборгованості перед цією установою.

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені з працівниками, які:

  • досягли 18-річного віку;
  • обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей;
  •  посада чи робота, яку працівник займає (виконує), є в Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.1977 № 447/24.

Варто зазначити: якщо не дотримано цих умов при укладанні договору про повну матеріальну відповідальність, працівник нестиме матеріальну відповідальність на загальних підставах — в межах середнього місячного заробітку.

Коли матеріальна відповідальність не настає

Не може бути покладена відповідальність за шкоду:

  • яка належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику. Це може бути шкода, що сталася при випробуванні нових, виправданих у даних обставинах технологічних прийомів роботи, якщо були застосовані всі заходи для запобігання шкоди і при цьому неможливо було досягти бажаного результату в інший спосіб або для цього були потрібні значні витрати, що перевищують шкоду;
  • заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності — вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала правам чи інтересам іншої особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобам.

(!) Відповідальність за неодержаний прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.

Вину працівника в заподіянні шкоди роботодавець має довести.

Визначення розміру заподіяної установі шкоди

Розмір заподіяної шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку. Для цього за основу беруть балансову вартість (собівартість) матеріальних цінностей без зносу (за установленими нормами).

У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у тій чи тій місцевості на день відшкодування шкоди.

Водночас законодавство може встановлювати окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, заподіяної щодо окремих видів майна (цінностей), а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір. Так, Законом України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.1995 № 217/95-ВР установлено, що до працівників може застосовуватись підвищена матеріальна відповідальність — у подвійному (потрійному) розмірі вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей затверджений постановою КМУ від 22.01.1996 № 116 (далі — Порядок).

Розмір збитків визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна. Таку оцінку проводить професійний оцінювач — фізична або юридична особа, з сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності.

Із сум, стягнутих відповідно до Порядку, відшкодовують збитки з урахуванням:

  • фактичних витрат на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей;
  • вартості робіт з їх відновлення.

Залишок коштів перераховується до державного бюджету.

Розмір шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду матеріальної відповідальності.

При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

Стягнення з працівника завданих установі  збитків

Збитки (розкрадання, втрата, пошкодження майна і т. д.) можуть бути виявлені і за результатами інвентаризації.

Відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879, висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі. Його складають після закінчення інвентаризації і передають на розгляд та затвердження керівнику.

(!) Зауважимо: бюджетні установи у разі встановлення нестач або втрат, які виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом 5 днів після встановлення нестач і втрат передають правоохоронним органам, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов до суду.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. Це можливо лише після проведення службового розслідування, встановлення факту заподіяння шкоди і видання за результатами службового розслідування наказу.

(!) Звільнення працівника не припиняє його обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Покриття шкоди в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками установ та їх заступниками — за розпорядженням вищого в порядку підлеглості органу через відрахування із заробітної плати.

Розпорядження має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові.

Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

Строк ознайомлення працівника з виданим розпорядженням про відрахування з його заробітку законодавством не регламентується.

Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання позовної заяви до суду. Стягнення з керівників та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищого в порядку підлеглості органу.

Щодо збитків від розкрадання, втрати, пошкодження і т.д. майна, яке перебуває в зоні проведення АТО, то законодавство не має виключень щодо порядку визначення розміру збитків та відшкодування.

Мінекономрозвитку в листі від 19.06.2015 №2731-10/19791-07 щодо дій, пов'язаних із знищенням майна суб'єктів господарювання в зоні проведення АТО вказало, що законодавством не передбачено спеціального механізму та порядку визначення розміру збитку, списання майна, яке було знищено (пошкоджено) в зоні проведення АТО.

Для виявлення нестачі майна обов'язковою умовою є його інвентаризація та, відповідно, доступ до об'єктів; а також належним чином підтверджені факти вилучення майна озброєними формуваннями, його знищення та пошкодження. Зважаючи на ситуацію, що склалася у Донецькій та Луганській області, виконання вказаної умови наразі є проблематичним.



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

    Освітні заходи

    Освітні заходи

    Отримайте нові знання

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

    Живе спілкування з редакцією












    © Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

    Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

    Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

    Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009

    
    • Ми в соцмережах
    Коте теж здивований, але…


    він знає, що зареєструється і скачає файли.
    57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



    Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль