Облікова політика бюджетної установи: як все врахувати

1108
Із 2015 року бюджетним установам запропоновано кілька принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського обліку. Обрати один з них кожна установа має самостійно. Свій вибір вона прописує в обліковій політиці та фіксує у розпорядчому документі. Водночас значне місце у регулюванні господарської діяльності будь-якої установи має порядок організації бухгалтерського обліку, який також потрібно правильно оформити. Тож розглянемо разом, які елементи має містити облікова політика, а які — організація обліку

Правові засади організації та ведення бухгалтерського обліку регулює Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі — Закон № 996). Саме цим Законом встановлено, що підприємство у своїй діяльності має застосовувати обрану ним облікову політику.

(!) Нагадаємо, що у розумінні Закону № 996 підприємства — всі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Одразу постає запитання: «Що ж включає в себе поняття «облікова політика»?». Відповідь надає знову ж таки Закон № 996. Облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Визначаємо облікову політику за національними стандартами

Із запровадженням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі — НП(с)БОДС), тобто з 01 січня 2015 року, бюджетні установи як суб’єкти державного сектору визначають та застосовують свою облікову політику відповідно до:

Пунктом 4 розділу I НП(с)БОДС 125 та пунктом 3 розділу І Методрекомендацій № 11 установлено, у якій формі бюджетна установа повинна визначити облікову політику. За їх вимогою облікова політика установи визначається у розпорядчому документі (далі — наказ про облікову політику).

Саме у наказі про облікову політику установа фіксує методи оцінки, обліку, процедури, які вона застосовуватиме у бухгалтерському обліку для відображення господарських операцій та подій.

Наказ про облікову політику установи вагомістю не поступається нормативно-правовим актам із зазначених питань.

Погодження

Слід звернути увагу на те, що визначення облікової політики — це лише половина справи. Абзацом другим частини п’ятої статті 8 Закону № 996 встановлено, що підприємство самостійно визначає облікову політику за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів підприємства.

Для бюджетних установ з урахуванням норм бюджетного законодавства це означає, що облікова політика розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня потребує погодження з розпорядником бюджетних коштів вищого рівня як органу, до сфери управління якого вона включена.

Свобода вибору

Натомість інші норми Закону № 996 — абзаци третій — шостий частини п’ятої статті 8 — не містять такої обов’язкової умови. Тому установа самостійно:

  • обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом № 996, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;
  • розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;
  • затверджує правила документо­обороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;
  • може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності.

Закон № 996 не вимагає погодження зазначених питань. Тому вони оформлюються відповідним чином та затверджуються виключно розпорядчим документом керівника установи.

Додамо: бюджетні установи також отримали можливість узгоджувати принципи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з галузевими особливостями своєї діяльності.

Ураховуємо єдиний підхід до формування облікової політики

Як ми з’ясували вище, облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються установою для складання та подання фінансової звітності.

Пояснимо, що ми розуміємо під терміном «фінансова звітність». Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух коштів установи за звітний період.

З огляду на зазначене, обрані установою принципи та методи бухгалтерського обліку мають забезпечити єдині підходи та достовірність інформації при складанні фінансової звітності.

А розпорядник бюджетних коштів вищого рівня має пам’ятати і про консолідовану фінансову звітність. Тобто про фінансову звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. Тож принципи та методи, обрані бюджетними установами, що мають єдине підпорядкування, повинні будуватися на принципі єдиного підходу до їх визначення задля консолідації фінансових результативних показників органу, якому вони підпорядковані.

У межах головного розпорядника бюджетних коштів застосовуються єдині підходи до облікової політики (п. 4 розд. I Методичних рекомендацій № 11).

Єдині підходи до формування облікової політики в межах органу, уповноваженого керувати об’єктами державної (комунальної) власності, контролюватимуться цим органом шляхом погодження як облікової політики, так і змін до неї.

Мета цього контролю полягає у забезпеченні дотримання всіма бюджетними установами, що включені до сфери управління розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, єдиних принципів, підходів, методів оцінки, одиниць обліку і процедур при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності. Такі підходи до формування облікової політики сприятимуть співставності показників фінансової звітності бюджетних установ, що включені до сфери його управління, а також коректній консолідації цієї звітності.

Формуємо наказ про облікову політику

Варто наголосити, що у наказі про облікову політику установа встановлює методи оцінки, обліку, процедури, які вона застосовуватиме та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один варіант (п. 4 розд. І НП(с)БОДС 125).

У наказі про облікову політику прописують лише елементи обліку, що мають постійний характер і відповідно до НП(с)БОДС передбачають кілька можливих варіантів застосування.

Відповідно до підпункту 7 пункту 13 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2011 № 59 (далі — Типове положення), пропозиції щодо визначення облікової політики та зміни обраної облікової політики з урахуванням особливостей діяльності бюджетної установи та технології оброблення облікових даних керівникові бюджетної установи подає головний бухгалтер.

На нюансах розкриття елементів облікової політики у наказі про облікову політику зупинимося детальніше.

Облікова політика щодо запасів

Формуючи облікову політику щодо запасів, керуємося:

Насамперед у наказі про облікову політику визначаємо одиниці аналітичного обліку запасів установи. Адже згідно з пунктом 3 розділу IІ НП(с)БОДС 123 одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовуємо лише один із наведених у пункті 4 розділу IV НП(с)БОДС 123 методів оцінки вибуття запасів. Тобто вибуття запасів слід оцінювати за одним із таких методів:

  • ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
  • середньозваженої собівартості;
  • собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Зауважимо, що у разі відпуску запасів у виробництво доцільним є застосування методу ФІФО (абз. 6 п. 4 розд. II Методрекомендації № 11).

У разі якщо установа обрала метод середньозваженої собівартості їй потрібно у наказі про облікову політику зафіксувати періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів. До цього слід скористатися пунктами 6, 7 розділу IV НП(с)БОДС 123, де зазначаються такі способи оцінки вибуття запасів:

1) оцінки за середньозваженою собівартістю, що проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. Цей спосіб оцінки умовно можна назвати місячною середньозваженою собівартістю, адже така оцінка проводиться на кінець звітного місяця;

2) оцінки кожної операції з вибуття запасів, що може проводитися за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції. Цей спосіб оцінки умовно можна назвати операційною середньозваженою собівартістю, адже така оцінка проводиться на дату операції.

Тепер перейдемо до вибору одного із варіантів обліку транспортно-заготівельних витрат і методу розподілу у разі їх обліку на окремому субрахунку або аналітичному рахунку.

Нагадаємо: один варіант обліку транспортно-заготівельних витрат передбачає, що при визнанні запасів, які придбані за плату, транспортно-заготівельні витрати є однією зі складових їх первісної вартості (п. 8 розд. ІІ НП(с)БОДС 123). До транспортно-заготівельних витрат належать затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8 розділу ІІ Методрекомендацій до НП(с)БОДС 123 включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні доцільно проводити у разі, якщо можна достовірно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів.

Тож за цим варіантом транспортно-заготівельні витрати включаються до первісної вартості запасів, що придбаваються. Отже облік транспортно-заготівельних витрат ведеться на субрахунках обліку запасів за їх найменуванням.

Інший варіант — визначений абзацом 2 пункту 8 розділу ІІ Методрекомендацій до НП(с)БОДС 123. А саме, якщо транспортно-заготівельні витрати пов’язані з доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума може узагальнюватися за окремими групами запасів на окремому субрахунку або аналітичному рахунку.

Розподіл таких витрат передбачається пунктом 10 розділу IV НП(с)БОДС 123. У ньому зазначено, що сума транспортно-заготівельних витрат щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів.

Облікова політика щодо основних засобів

Облікову політику щодо основних засобів формують з урахуванням НП(с)БОДС 121 «Основні засоби», затвердженого Наказом № 1202 (далі — НП(с)БОДС 121).

Пункт 3 розділу IV НП(с)БОДС 121 вимагає нараховувати амортизацію протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс). На період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання тощо об’єкта основних засобів нарахування амортизації призупиняється. А при визначенні строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів слід враховувати чинники, наведені у пункті 4 розділу IV НП(с)БОДС 121.

Типові строки корисного використання підгруп основних засобів знаходимо у додатку 1 до Методрекомендацій № 11.

Однак, якщо установа визначає строки корисного використання об’єкта основ­них засобів, що різняться з наведеними у додатку 1 до Методрекомендацій № 11, то у наказі про облікову політику необхідно навести відповідне обгрунтування.

Облікова політика щодо нематеріальних активів

Формуючи облікову політику щодо нематеріальних активів, керуємося НП(с)БОДС 122 «Нематеріальні активи» (далі — НП(с)БОДС 122), затвердженим наказом Мінфіну № 1202.

Водночас пам’ятаємо, що типові строки корисного використання груп нематеріальних активів су­б’єктів державного сектора наведені у додатку 2 до Методрекомендацій № 11. Строки корисного використання об’єк­тів нематеріальних активів визначаємо у разі необхідності з урахуванням чинників, наведених у пункті 4 розділу IV НП(с)БОДС 122.

Тож якщо установа визначає строки корисного використання об’єкта нематеріальних активів, які відрізняються від наведених у додатку 2 до Методрекомендацій № 11, у наказі про облікову політику слід навести відповідне обгрунтування.

Облікова політика щодо господарських операцій та подій

У наказі про облікову політику наводимо також кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності. Якщо такі критерії не встановлені НП(с)БОДС або іншими нормативно-правовими актами, виходячи з потреб користувачів такої інформації, то вони визначаються установою самостійно.

Установлені кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції та статті фінансової звітності мають забезпечити надання користувачам всієї інформації з достатньою деталізацією про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Уводимо нові субрахунки та рахунки аналітичного обліку

Одним із елементів облікової політики установи є введення нових субрахунків. Така можливість перебачена пунктом 2 Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 № 611 (далі — План рахунків). Цим пунктом встановлено, що бюджетні установи можуть вводити нові субрахунки (рахунки другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків.

Отже складаємо додаток до наказу про облікову політику, у якому визначаємо структуру субрахунків та рахунків аналітичного обліку. Їх структура має забезпечити:

деталізацію інформації про кошти, грошові документи, розрахунки, інші доходи та витрати, доходи та витрати майбутніх періодів (у т. ч. в іноземній валюті) і витрати на амортизацію та матеріальні цінності;

  • складання фінансової та бюджетної звітності згідно з вимогами законодавства;
  • відкриття аналітичних рахунків у розрізі кодів бюджетної класифікації та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фондами й видами коштів спеціального фонду).

На основі принципу послідовності облікова політика установи має передбачати постійне (із року в рік) її застосування. Суттєвим, на наш погляд, є те, що змінити облікову політику установа може у виняткових випадках. І ці випадки прямо встановлені в НП(с)БОДС.

Облікова політика застосовується щодо подій та господарських операцій із моменту їх виникнення, окрім випадків, коли суму коригування фінансового результату попередніх періодів на початок звітного року неможливо визначити достовірно (п. 4, 6 розд. ІІІ НП(с)БОДС 125). У такому випадку облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Тож у наказі про облікову політику обов’язково зазначаємо порядок внесення змін до облікової політики установи.

Зразок оформлення наказу про облікову політику див. тут.

Формуємо наказ про організацію бухгалтерського обліку

Як було вказано на початку публікації, питанням організації бухгалтерського обліку установи присвячено абзаци третій — шостий частини п’ятої статті 8 Закону № 996. Саме ці норми мають бути покладені в основу наказу про організацію бухгалтерського обліку.

Тож головний бухгалтер на виконання вимог Закону № 996 та відповідно до підпункту 7 пункту 13 Типового положення, подає керівникові бюджетної установи пропозиції не лише щодо визначення облікової політики (чи внесення змін до обраної установою раніше), а й щодо:

  • галузевих особливостей діяльності установи;
  • технології оброблення облікових даних;
  • системи та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообігу;
  • додаткових регістрів аналітичного обліку, звітності та контролю за господарськими операціями.

І всі ці питання мають знайти відображення у наказі про організацію бухгалтерського обліку. Цим наказом також затверджуємо:

  • додаткові форми для деталізації надходжень і видатків за різними видами платних послуг, у т. ч. для обліку надходжень і зобов’язань за адміністративними послугами;
  • порядок обліку витрат, пов’язаних з використанням легкових автомобілей. Ним, зокрема вводимо:
  • застосування окремих форм та моніторинг температурного режиму, норми пробігу автомобілів і шин, терміни проведення ремонту автомобілів із вказівкою виду ремонту;
  • ліміти й нормативи витрачання пального;
  • форму подорожнього листа;
  • порядок розрахунку нормативних витрат палива та застосування коригуючих коефіцієнтів;
  • а також фіксуємо конкретні вказівки з інших питань використання легкового автотранспорту (хто розпоряджається та конт­ролює використання; місячні ліміти пробігу автомобіля та витрачання пального й порядок їх обліку та контролю за дотриманням; механізм погодження витрат (нормативів, лімітів) із керівником у разі їх перевищення);
  • графік і порядок документообігу первинних та інших бухгалтерських документів, у т. ч. під час отримання матцінностей. У графіку вказуємо строки подання авансових звітів, інших звітних і бухгалтерських форм, терміни подання до бухгалтерії табелів, наказів, лікарняних для нарахування та оплати днів тимчасової непрацездатності й інших документів;
  • ліміти й нормативи витрачання дезінфікуючих і миючих засобів, інших запасів;
  • порядок обліку проведених ремонтів необоротних активів зі вказівкою виду ремонту;
  • форми, які необхідні для роботи, але нормативними актами не передбачені, зокрема: оборотної відомості руху необоротних активів, акта введення в експлуатацію необоротних активів, відомості обліку строків експлуатації необоротних активів, кошторису на відрядження, звіту про виконану роботу у відрядженні; документів, необхідних для аналітичного обліку рід час руху запасів (наприклад, лікарські засоби та медичні вироби) тощо;
  • положення щодо дотримання договірної дисципліни в установі;
  • документ, за яким уповноважуватимуться працівники установи на отримання матеріальних цінностей від постачальників. Радимо зупинити свій вибір на довіреності3;
  • положення про порядок проведення інвентаризації активів і зобо­в’язань та оформлення її результатів (відповідно до пункту 22 розділу ІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879).

Зразок наказу про організацію бухгалтерського обліку див. тут.

РЕЗЮМУЄМО.

Дотепер бюджетна установа могла вести бухгалтерський облік, не маючи наказу про облікову політику. Наразі про відсутність такого наказу не може бути й мови!

Що для цього потрібно зробити? Обов’язково визначити облікову політику, зафіксувати її в розпорядчому документі — наказі — та погодити з розпорядником бюджетних коштів вищого рівня. Вимога щодо погодження не поширюється лише на головного розпорядника бюджетних коштів.

Після цього наказ про облікову політику стає для кожного бухгалтера настільною книгою, а для бюджетної установи — Кодексом з бухгалтерського обліку.

Водночас успішна господарська діяльність бюджетної установи неможлива без ще одного розпорядчого документа — наказу про організацію бухгалтерського обліку. Цей документ є обов’язковим для застосування всіма структурними підрозділами бюджетної установи. Тож їх керівники обов’язково мають бути ознайомлені з ним.

Як бачимо, формування облікової політики та порядку організації бухгалтерського обліку — досить копітка та виважена робота, яка потребує зусиль не лише головного бухгалтера, а й усіх працівників бухгалтерської служби. Кожен отримав шанс підвищити свій професійних рівень, для чого потрібно досконало оволодіти азами НП(с)БОДС та методичних рекомендацій щодо їх застосування.

 



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

    Освітні заходи

    Освітні заходи

    Отримайте нові знання

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

    Живе спілкування з редакцією




    Розсилка









    © Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

    Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

    Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

    Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009

    
    • Ми в соцмережах
    Коте теж здивований, але…


    він знає, що зареєструється і скачає файли.
    57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



    Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль