Замовник державних закупівель: хто може бути за законом

485
Попри те що окремі юридичні особи проводять публічні закупівлі ще з минулого року, актуальним і досі залишається запитання: чи є вони у розумінні закону замовниками? Що ж вимагає закон?

Усіх замовників, які нині працюють на ринку публічних закупівель, умовно можна віднести до трьох основних груп.

Перша — традиційні замовники-бюджетники, до яких належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, які створені відповідно до закону та фінансуються з державного або місцевих бюджетів, а також юридичні особи — бюджетні установи, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів (заклади охорони здоров’я, освіти, науки, культури тощо).

Друга — підприємства, тобто державні або комунальні підприємства та їх об’єднання як юридичні особи, які забезпечують потреби держави або територіальної громади. Такі підприємства мають вести свою діяльність не на промисловій та комерційній основі і повинні підпадати під одну з таких ознак:

  • юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
  • органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
  • у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50%.

Третя — монополісти, ними є суб’єкти господарювання (здебільшого державної або комунальної власності), які займають, як правило, монопольне становище у чітко перелічених у Законі України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2016 № 922-VІІІ (далі — Закон про публічні закупівлі) суспільно важливих видах діяльності. Зокрема, діють у сфері комунальних послуг, електропостачання, Належать до аеропортів, морських портів, залізничного чи міського електротранспорту.

Тож можемо сміливо зробити висновок, що замовниками  державних закупівель в розумінні Закону про публічні закупівлі є всі органи державної влади і місцевого самоврядування, а також організації та установи, які утримуються за рахунок бюджетних коштів (розпорядники коштів) або мають статус одержувача бюджетних коштів.

Усі вони повинні проводити закупівлі за процедурами та порядком, які встановлює Закон про публічні закупівлі.

Ознаки підприємств для визначення поняття «замовник»

Складніше визначити, чи буде державним замовником та чи повинне застосовувати Закон про публічні закупівлі підприємство, що не отримує фінансування з бюджету, проте створене державним органом для забезпечення певних суспільних потреб.

Визначити, чи забезпечує окрема юридична особа потреби держави/територіальної громади, допоможуть, зокрема, нормативно-правові акти, розпорядчі рішення, положення установчих документів, де вказані функції або обов’язок такої юридичної особи забезпечувати саме потреби держави/територіальної громади.

Чи замовник забезпечує потреби держави/територіальної громади

Під суспільними (публічними) потребами варто розуміти потреби держави і територіальної громади, необхідні для виконання нею своїх конституційних функцій (законотворчість, державне управління, регулювання економіки, справляння податків, забезпечення прав людини, боротьба з правопорушеннями, збереження цілісності держави, недоторканості кордонів держави, збереження природних ресурсів тощо).  

Під потребами територіальної громади варто розуміти потребу в більш високій якості життя громади, що реалізується у:

  • медичному обслуговуванні;
  • освіті;
  • безпеці;
  • транспортному забезпеченні;
  • комунально-побутових умовах;
  • культурному розвитку тощо.

Саме ознака того, з якою метою забезпечується той чи той інтерес держави, і є ключовою для визначення статусу замовника  і розмежування випадків, коли юридична особа не може бути визнана замовником. Тобто коли вона діє в умовах нормального конкурентного ринку, і відповідно, купує/виробляє та реалізує продукцію (роботи, послуги) на суто комерційній основі для отримання прибутку. Не має на меті передусім забезпечити певні суспільні потреби. Про які тоді переваги чи взагалі виключні права порівняно з іншими суб’єктами господарювання може йтися?.

У який спосіб замовник забезпечує свої потреби

Важливим елементом для розуміння поняття «замовник» у контексті Закону про публічні закупівлі є спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби:

  • на комерційній чи промисловій основі;
  • на умовах, установлених рішеннями державних органів, які зобов’язують юридичних осіб забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах.

Ознака закупівлі на промисловій основі може тлумачитися як придбання ресурсів для власного виробництва, спрямованого на отримання власного прибутку, що дає змогу підприємству підвищити ефективність власного виробництва чи управління бізнесом, удосконалити технологічні процеси або економити ресурси тощо.

Ознака діяльності на комерційній основі, відповідно, трактується як пропозиція товарів чи послуг суто з метою отримання прибутку на ринку, де рішення щодо вибору товарів та їх ціни самостійно приймають споживачі. І найважливіше, що всі економічні ризики щодо результатів такої діяльності несе сама юридична особа. Адже держава чи місцеве самоврядування не покривають витрати суб’єкта господарювання і не регулюють ціни на його продукцію.

Діяльність не є комерційною чи промисловою в разі, якщо держава, підконтрольні їй організації для забезпечення певної суспільної потреби керуються іншими мотивами, ніж прибутковість. Водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї, оскільки держава визначила мету організації саме для такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо.

Натомість діяльність відбувається на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечують на конкурентному ринку.

Різниця в забезпеченні потреб полягає в тому, що в першому випадку контрольовані державою інституції (організації) виконують публічні функції та зобов’язання перед державою чи громадою, що установлені нормативно-правовими актами, розпорядчими рішеннями, статутами юридичних осіб, а не здійснюють таку діяльність добровільно на комерційній основі, де прибутковість є основною мотивацією.

Спеціальні або ексклюзивні права замовників

Вимога відносити до замовників юридичних осіб та/або суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та мають спеціальні або ексклюзивні права (останнє речення пункту 9 статті 1 Закону про публічні закупівлі) стосується здебільшого державних та комунальних підприємств, а інколи навіть приватних, частково приватизованих компаній, які забезпечують потреби суспільства в інфраструктурних галузях, на ринках, що характеризуються станом природної монополії.

Держава, вважаючи за необхідне гарантувати доступність, стабільність та надійність комунальних послуг населенню, з одного боку, зобов’язує відповідні компанії-оператори надавати послуги на певних встановлених державою умовах (регульовані ринки), а з другого — надає цим компаніям монопольні, виключні чи спеціальні права і захищає їх від конкурентного тиску.

Зокрема, це стосується діяльності у сферах енергозабезпечення, тепло- та водопостачання, транспорту.



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

    Освітні заходи

    Освітні заходи

    Отримайте нові знання

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

    Живе спілкування з редакцією












    © Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

    Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

    Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

    Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009

    
    • Ми в соцмережах
    Коте теж здивований, але…


    він знає, що зареєструється і скачає файли.
    57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



    Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль