Працівники не доїхали на роботу через негоду: як оплатити простій в установі

211
Цьогорічна зима залишить нам чимало різних спогадів. Із приємних — казкові пейзажі за вікном; вкриті білосніжною ковдрою ліси та поля; справжній лід на річці, по якому і ковзатися не лячно, і на зимову рибалку сходити можна. З не дуже приємних — люті морози та снігові заметілі, через які не всі змогли потрапити на роботу. А як же бути в цьому випадку роботодавцю? З’ясуємо, чи є підстави кваліфікувати такий невихід працівників на роботу як простій і як його оплатити.

Справді, іноді трапляється, що через негоду чи поганий рух громадського транспорту взимку працівники не можуть потрапити до місця роботи. Чи може роботодавець у цій ситуації оформити простій в роботі? Так, може. Розповімо чому та  як у такому разі оплатити час простою працівникам.

У цій ситуації події можуть розвиватися за кількома варіантами. І визначальними при цьому стануть характер роботи та посадові (робочі) обов’язки працівників. Тобто те, чи зможуть останні виконувати свою роботу вдома.

Якщо працівник зможе працювати вдома (віддалено), а керівник установи  матиме змогу проконтролювати виконану працівником роботу, справа за малим — належно оформити дистанційну роботу працівника. А саме, на підставі його заяви на час майбутньої негоди видати наказ про надання працівнику дозволу на роботу вдома.

Інакше — у перший робочий день, коли працівник з’явиться на робочому місці, він змушений буде письмово пояснити причини відсутності на робочому місці. Якщо керівник визнає їх поважними, він має видати відповідний наказ. У такому разі у табелі обліку використання робочого часу дні, коли працівник був відсутнім на робочому місці, позначають кодом «І» (інші причини неявок). Як наслідок, такі дні працівнику не оплатять.

Можна також за заявою працівника надати йому частину щорічної відпустки або ж оформити відпустку без збереження заробітної плати на підставі статей 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР. Зауважимо: відправляти працівників у відпустки «заднім числом» не варто, адже у разі перевірки в установі інспектор з праці може визнати це порушенням законодавства про працю.

Водночас, на думку багатьох експертів, невихід працівників на роботу через несприятливі погодні умови є підставою для оголошення простою.

Простій в установі

Простій в установі може статися з вини працівника чи з вини роботодавця. Або ж, як у нашій ситуації, — з причин, що не залежать ані від працівника, ані від роботодавця.

Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Тож, скажімо, перебої в роботі громадського транспорту можуть спричинити відсутність технічних умов, необхідних для виконання роботи. І відповідно, бути визнані поважною причиною відсутності на роботі, якщо працівники не мають іншої змоги дістатися до роботи.

Простій потрібно обов’язково належно оформити.

Оформлення простою в установі

На час простою, що стався не з вини працівника, оформляють акт простою. А акті (складеному у довільній формі), фіксують причини, що зумовили припинення роботи.

На цьому наполягало свого часу Мінсоцполітики у листі від 10.10.2013 № 179/06/186-13.

Саме на підставі акта видають наказ керівника установи, де зазначають, зокрема, що в період простою працівники звільняються від виконання трудових (посадових) обов'язків. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, у наказі слід зазначити, зокрема, про необхідність відсутності працівника на роботі.

Нагадаємо, що трудовий розпорядок в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими трудовими колективами і профспілкою. У Правилах визначають, зокрема, умови та потребу присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою.

Час простою фіксується також у табелі обліку використання робочого часу.  Позначають простій  так:

  • з вини працівника — «ВП»,
  • з вини роботодавця — «РП»,
  • з причин, не залежних ані від працівника, ані від роботодавця — «НП».

Простій в роботі і оплата

Оплата часу простою унормована статтею 113 Кодексу законів про працю України. І залежить вона від причини виникнення (зокрема, від того, чи винен у простої працівник).

1. Простій з вини працівника у жодному разі оплаті не підлягає.

Отже, аби не оплачувати час простою, роботодавець має довести вину працівника у виникненні простою.

2. Оплата днів простою не з вини працівника відбувається з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Оплата за невідпрацьований час, зокрема і оплата простоїв не з вини працівника, належить до фонду додаткової заробітної плати (пп. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004  № 5). Виплата за час простою не з вини працівника є складовою витрат на оплату праці працівників згідно з тарифними ставками (окладами).

Увага!

Час простою оплачується працівникові незалежно від того, на яких умовах він працює, в т. ч. й суміснику.



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

    Освітні заходи

    Освітні заходи

    Отримайте нові знання

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

    Живе спілкування з редакцією












    © Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

    Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

    Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

    Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009

    
    • Ми в соцмережах
    Коте теж здивований, але…


    він знає, що зареєструється і скачає файли.
    57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



    Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль