Поділ предмета закупівлі: коли заборонено, а коли — можна

2384
Замовник включив до додатку до річного плану закупівель потребу у певних товарах у першому кварталі. І вже провів пряму закупівлю такого товару. А позаяк такий товар йому потрібен протягом року, він збирається знову провести закупівлю такого самого предмета закупівлі. Розглянемо, що ж каже закон у цій ситуації.

Передусім озвучимо чи не найважливішу заборону Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VII (далі — Закон про публічні закупівлі):

Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (ч. 7 ст. 2).

Тобто свідомий поділ предмета закупівлі на частини для того, аби уникнути проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону категорично заборонений.

На цій важливій нормі акцентувало увагу Мінекономрозвитку в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07.

Що мали на увазі законотворці встановлюючи таку заборону?

Коли поділ предмета закупівлі заборонено

Нагадаємо, що предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі замовник має визначати у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Ураховуючи, що Законом про публічні закупівлі встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, проведення закупівель замовником у разі:

1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;

2) виділення додаткових коштів;

3) коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;

4) перерозподілу коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;

5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі —

можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону про публічні закупівлі.

Тобто у цих випадках замовник може провести закупівлю лише після того, як внесе зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.

Адже як наполягає Мінекономрозвитку у своєму роз’ясненні (лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-0), виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у всіх перелічених випадках вважатиметься новим предметом договору.

Тобто, якщо на початку бюджетного року замовник свідомо включає до річного плану закупівель потребу лише першого кварталу, що дозволяє йому уникнути процедури закупівлі, а при цьому потреба в певному обсязі продукції має річний характер, — йдеться про порушення законодавства у сфері закупівель.

За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально (ч. 2 ст. 38 Закону про публічні закупівлі).

Якщо ж замовник на початку року здійснював закупівлю, керуючись тимчасовим кошторисом, він має проводити процедури закупівель без урахування обсягів закупівель, проведених відповідно до вказаного кошторису, керуючись вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону про публічні закупівлі.

Натомість буває так, що з об’єктивних причин (як-то зміна структури, розширення функцій замовника) після того, як замовник провів запланований річним планом обсяг закупівлі, у нього виникає потреба у додатковій закупівлі такого самого предмета закупівлі. У цьому разі рішення про те, застосовувати чи ні нову процедуру закупівлі, він приймає з урахуванням очікуваної вартості такого додаткового обсягу предмета закупівлі. Якщо така вартість не перевищує межі, встановлені в частині першій статті 2 Закону про публічні закупівлі, нова процедура закупівель не застосовується.

Зауважимо, що у разі закупівлі робіт, фінансування яких передбачається протягом кількох років, замовник має визначати необхідність застосування процедури закупівлі виходячи з вартості робіт за об’єктом в цілому, а не з суми фінансування на певний рік.

Коли  поділ предмета закупівлі можливий

Підставою для поділу предмета закупівлі на частини може бути:

  • значний обсяг закупівлі;
  • різноманітне географічне розміщення місць поставки.

При цьому, є ризик того, що у разі проведення процедури за єдиним предметом закупівлі не буде достатньої кількості учасників, які зможуть виконати вимоги замовника щодо обсягу або місця поставки певного товару (пально-мастильні матеріали, продукти харчування тощо).

Як приклад, можна навести закупівлю вугілля для сільських шкіл району/області, закупівлю пально-мастильних матеріалів для забезпечення потреб підрозділів внутрішніх справ в регіонах.

Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року замовник визначає окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абз. 4 п. 1 розд. 2 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454).



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

    Освітні заходи

    Освітні заходи

    Отримайте нові знання

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

    Живе спілкування з редакцією












    © Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

    Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

    Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

    Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009

    
    • Ми в соцмережах
    Коте теж здивований, але…


    він знає, що зареєструється і скачає файли.
    57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



    Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль