Договір оренди: прописуємо істотні умови правильно

129
Доволі часто бюджетні установи здають в оренду майно, що перебуває у них на балансі, і відповідно, укладають договори про оренду. Про окремі аспекти оформлення орендних відносин та визначення істотних умов договору оренди майна і поговоримо.

Бюджетні установи, які укладать договір про оренду та виконують за ним зобов’язання, мають враховувати окремі істотні умови такого договору, їх документальне закріплення і трактування.

Для правильного відображення в обліку орендних операцій потрібно брати до уваги також і цивільно-правові норми. Про окремі з них у договорах про оренду розповімо далі.

Передбачаємо у договорі оренди строк його дії

Статтею 763 Цивільного кодексу України (ЦК) визначено, що договір найму укладають на строк, установлений договором.

Орендні відносини можуть тривати після закінчення строку договору оренди, якщо сторони обумовили це у договорі.

Наприклад, прописали у договорі оренди таке застереження:

«У випадку якщо за один календарний місяць до закінчення строку оренди, передбаченого цим договором, жодна із сторін не заявить про бажання припинити такі орендні відносини, сторони вважатимуть цей договір подовженим на строк, аналогічний строку оренди за цим договором».

Таке формулювання у договорі оренди означає, що після закінчення договору оренди, укладеного на один рік, і за відсутності заяв із бажанням припинити цей договір він вважається чинним ще на один календарний рік на тих самих умовах.

Водночас законодавство надає можливість дострокового припинення договору оренди. Так, кожна зі сторін договору оренди може в будь-який час відмовитися від договору. Для цього вона має письмово попередити про це другу сторону за один місяць, а якщо йдеться про найм нерухомого майна — за три місяці. Як наслідок, отримавши повідомлення у зазначений строк та після закінчення цього строку, орендар втрачає право нараховувати «орендні» витрати, а орендодавець перестає бути зобов’язаним нараховувати «орендні» доходи. Навіть якщо фактично орендар не повернув предмет оренди орендодавцеві: не виїхав з орендованого приміщення чи не повернув орендоване майно.

Як бачимо, під час виконання зобов’язання за договором оренди слід контролювати правомірний період орендного користування. І ящо він закінчився — його треба вчасно і правильно подовжити.

Ураховуємо момент передачі об’єкта за договором оренди

Дотримуючись вимог статті 765 ЦК, орендодавець зобов’язаний передати орендареві майно у користування негайно або у строк, установлений договором оренди.

У разі коли орендодавець не виконав це зобов’язання, на підставі статті 766 ЦК орендар має право за своїм вибором:

  • вимагати від орендодавця передати майно і відшкодувати збитки, завдані затримкою;
  • відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Уникнути такої ситуації допоможе таке застереження, прописане у договорі оренди:

«Підписанням цього договору сторони підтверджують, що орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування об’єкт оренди».

Зауважимо: таке застереження у договорі оренди можливе тільки для тих договорів оренди, у яких предметом виступає не будівля чи інша капітальна споруда. Бо не варто забувати про вимогу статті 795 ЦК, за приписом якої передання орендареві (наймачеві) будівлі чи іншої капітальної споруди (їх окремої частини) слід оформляти відповідним документом (актом), підписаним сторонами договору. У такому разі саме з моменту підписання цього документа (а не з моменту підписання договору оренди приміщення, будівлі) починається відлік строку договору оренди, якщо інше не встановлено договором.

До того ж повернення орендарем (наймачем) предмета договору найму також слід оформити відповідним документом (актом), який підписують сторони договору. І саме з цього моменту договір найму припиняється.

Як наслідок, нараховувати витрати і доходи у розмірі орендної плати орендар і орендодавець мають лише протягом періоду від складання акта передання орендодавцем орендареві до оформлення акта повернення орендарем орендодавцеві будівлі чи іншої капітальної споруди.

Тож можемо зробити висновок, що для нарахування витрат за договором оренди слід враховувати момент, з якого орендні відносини юридично вважають такими, що розпочалися. У разі оренди будівлі чи іншої капітальної споруди — користування ними слід вважати таким, що розпочалося.

Коли орендодавець може припинити дію договору оренди

Орендар, який прострочив виконання свого зобов’язання зі сплати орендної плати протягом трьох місяців, не втрачає право на нарахування витрат у розмірі несплаченої орендної плати.

Проте таке прострочення надає орендодавцеві право відмовитися від договору оренди. Адже, як установлює стаття 782 ЦК, орендодавець (наймодавець) має право відмовитися від договору оренди і вимагати повернення речі, якщо орендар не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців поспіль.

Тож якщо орендодавець скористався цим правом, договір оренди вважають розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору. З дати отримання такого повідомлення орендар втрачає право на витрати у розмірі орендної плати.

Якщо орендар майна отримав повідомлення орендодавця про відмову від договору оренди, з моменту отримання такого повідомлення орендну плату не варто ані сплачувати, ані враховувати у складі витрат, навіть у разі її сплати.



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

    Освітні заходи

    Освітні заходи

    Отримайте нові знання

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

    Живе спілкування з редакцією




    Розсилка









    © Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

    Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

    Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

    Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009

    
    • Ми в соцмережах
    Коте теж здивований, але…


    він знає, що зареєструється і скачає файли.
    57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



    Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль