Відрахування із заробітної плати: не забуваймо про обмеження

1999
Якщо бухгалтер установи під час нарахування заробітної плати припустився помилки і нарахував працівнику зайві кошти, він може таку помилку виправити. Адже законодавством передбачена можливість відрахування із заробітної плати працівників. Утім, існує низка обмежень стосовно таких відрахувань. Про них і поговоримо.

Відрахуванням із заробітної плати вважається частина заробітної плати, нарахована працівнику відповідно до штатного розпису та встановлених норм, яку роботодавець такому працівнику не видає, а утримує.

Законодавці чітко прописали випадки, коли відрахування із заробітної плати працівників є можливими, у Кодексі законів про працю України (КЗпП). Розглянемо ці випадки детальніше.

Види відрахувань із заробітної плати

Стаття 110 КЗпП зобов’язує керівника установи за кожної виплати заробітної плати повідомляти працівника про:

  • загальну суму заробітної плати;
  • розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;
  • суму заробітної плати, що належить до виплати.

Законодавством передбачені такі види відрахувань із зарплати:

1)   відрахування, регламентовані нормативно-правовими актами, які роботодавець проводить в обов’язковому порядку (податок на доходи фізичних осіб та військовий збір);

2)  відрахування, покликані забезпечити виконання зобов’язань перед третіми особами. Їх проводять за виконавчими документами відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (наприклад, аліменти та інші виплати за виконавчими документами);

3)  відрахування із заробітної плати працівників, що проводять для покриття заборгованості перед установою, в якій ці працівники працюють.

Особливості відрахувань із заробітної плати

Статтею 127 КЗпП визначені випадки, за настання яких установи можуть проводити відрахування із заробітної плати працівників, аби покрити заборгованість, що виникла перед установою. А саме:

  •  для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення зайво виплачених внаслідок лічильних помилок сум; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; для господарських потреб, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахувань;
  •  у разі звільнення працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже отримав відпустку, — за невідпрацьовані дні відпустки. Відрахування за ці дні не проводять, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених у пунктах 3, 5, 6 частини першої статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 частини першої статті 40 КЗпП, а також у разі направлення працівника на навчання та у зв’язку з виходом на пенсію;
  •  для відшкодування шкоди, завданої установі з вини працівника (відрахування проводять у порядку та розмірах, визначених статтею 136 КЗпП).

Тож лише тоді, коли підстави для проведення відрахування співпадають із переліченими в статті 127 КЗпП, керівник установи має право видати наказ про відрахування із заробітної плати (розпорядчий документ).

До того ж аби провести відрахування із заробітної плати працівника для повернення зайво виплачених внаслідок лічильних помилок сум, наказ (розпорядження) про відрахування неправильно нарахованої суми слід видати не пізніше одного місяця від дня закінчення строку з дня виплати.

Для відрахування таких сум згода працівника не потрібна. Його заперечення також не можуть перешкоджати відрахуванню. На цьому наголошує Мінсоцполітики у листі від 23.10.2009 № 248/06/189-09.

Зауважимо: 

якщо керівник забарився і прогавив вказаний строк, він не має права стягнути з працівника зайво виплачену суму заробітної плати навіть у судовому порядку.

Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати

У статті 128 КЗпП встановлено такі обмеження відрахувань із заробітної плати:

·         за кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50% заробітної плати, що належить до виплати працівнику;

·         у разі проведення відрахувань із заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником має бути збережено 50% заробітку;

·         обмеження, встановлені частинами першою і другою статті 128 КЗпП, не поширюються на відрахування із заробітної плати працівника за відбування ним виправних робіт і за стягнення з нього аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70%.

Відрахування із вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які не звертається стягнення, законодавством заборонені.

Відрахування із вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які не звертається стягнення, законодавством заборонені.

Як бачимо, якщо бухгалтер припустився лічильної помилки під час нарахування заробітної плати працівнику, керівник установи зможе провести відрахування із заробітної плати працівника зайво виплаченої суми. Як саме визначити, що допущена справді лічильна помилка? Як розцінюють ситуацію з відшкодуванням коштів, пов’язаних із зайвими виплатами заробітної плати, ревізори? Хто відповідатиме за шкоду, заподіяну бюджетній установі? Відповіді на ці та інші запитання знайдіть у статті Л. Кравченко «Передали куті меду, або Утримуємо із зарплати працівників надміру виплачену суму».



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

    Освітні заходи

    Освітні заходи

    Отримайте нові знання

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

    Живе спілкування з редакцією












    © Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

    Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

    Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

    Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009

    
    • Ми в соцмережах
    Коте теж здивований, але…


    він знає, що зареєструється і скачає файли.
    57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



    Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль