Державний фінансовий контроль: перевірки за новими принципами

1454
Із початку 2017 року у сфері державного фінансового контролю відбулися законодавчі зміни. Це й не дивно, адже система державного нагляду і контролю давно вже потребувала реформування. І найперше стосовно підстав, порядку проведення перевірок, відповідальності посадових осіб органів державного нагляду і контролю. Адже не раз доводилося чути про перевищення ними своїх повноважень.

Тож аби реформувати систему державного фінансового контролю, законодавці прийняли Закони України:

  • «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1726-VIII;
  • «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728-VIII.

Зупинимося коротко на їх положеннях, які багато в чому, дійсно, є ліберальними для деяких суб’єктів господарювання.

Нові принципи здійснення державного нагляду

Арсенал Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі — Закон № 877) поповнився новими принципами державного нагляду (контролю). З-поміж них такі принципи, як:

  • презумпція правомірності діяльності суб’єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків суб’єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);
  • орієнтованість державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;
  • недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій;
  • здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Принцип презумпції правомірності діяльності суб’єкта господарювання запроваджено за аналогією із презумпцією правомірності рішень платника податків, встановленою у статті 4 Податковому кодексі України (ПК). Він полягає в тому, що коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків суб’єкта господарювання та/або повноважень органу державного фінансового контролю, такі норми слід трактувати (приймати рішення) на користь саме суб’єкта господарювання.

Контролери мають утримуватися від необгрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб’єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необгрунтованого застосування до них санкцій (ч. 2 ст. 8 Закону № 877).

Не менш важливим є запровадження принципу недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності і застосування до них санкцій.

(!) Зі скаргами на неправомірні дії органів контролю суб’єкти господарювання можуть звертатися до Державної регуляторної служби України (ДРС).

Та не лише у такий спосіб законодавці «підрізали крила» перевіряльникам у їх прагненні складати й виконувати стягувальні плани. Коригування зазнала власне процедура планування перевірочних заходів органів державно фінансового контролю.

Планові перевірки органів державного фінансового контролю

Тепер перевірки органів державного фінансового контролю плануються винятково на річний період, який обчислюється із 1 січня по 31 грудня планового року. До того ж свої плани контролери змінювати не можуть (крім випадків, коли змінюється найменування суб’єкта господарювання чи потрібно виправити технічні помилки).

Упродовж планового періоду не допускається проведення більш як однієї планової перевірки одного суб’єкта господарювання одним і тим самим органом державного фінансового контролю. За наявності у суб’єкта господарювання відокремлених підрозділів планові перевірки такого суб’єкта можуть проводити одночасно в усіх його відокремлених підрозділах протягом строку проведення одного планового заходу.

Якщо одного суб’єкта господарювання внесено до планів здійснення перевірок різних органів контролю, це є підставою для проведення щодо нього комплексної планової перевірки. І що важливо, субʼєкт господарювання має право відмовитися від проведення такої перевірки, письмово звернувшись до ДРС. У такому разі його перевірятимуть згідно з річними планами органів контролю.

Щодо тривалості і періодичності планових перевірок наразі діють жорсткі обмеження.

Так, строк здійснення планової перевірки не може перевищувати 10 (раніше — 15) робочих днів, а сумарна тривалість усіх планових заходів, що їх здійснюють органи контролю протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання, не може перевищувати 30 робочих днів.

Крім того, встановлено періодичність проведення планових перевірок для суб’єктів господарювання усіх ступенів ризику:

  • раз на два роки — з високим ступенем ризику;
  • раз на три роки — із середнім ступенем ризику;
  • раз на п’ять років — незначного ступеня ризику.

Зваживши на інтенсивний розвиток ІТ-технологій, законодавець дещо розширив і способи повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планової перевірки. Відтак альтернативою рекомендованому листу або врученню під підпис може бути повідомлення електронною поштою (e-mail).

Позапланові перевірки органів державного фінансового контролю

Наразі за обставин, коли суб’єкт господарювання протягом місяця із дня первинного подання обов’язкової звітності повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є наслідком очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності, проведення позапланової перевірки не допускається.

Навпаки, у разі виявлення органом державного фінансового контролю помилки в документі обов’язкової звітності він упродовж 10 робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про потребу її виправлення у строк до п’яти робочих днів із дня отримання повідомлення. І лише якщо помилку не буде виправлено у встановлений строк, це є підставою для проведення позапланової перевірки.

Для проведення позапланової перевірки у разі звернення фізосіб про порушення їхніх прав, законних інтересів, спричинення шкоди життю або здоровʼю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави такі особи мають додати документи або їх копії (за наявності), що підтверджують такі порушення. Та й цього недостатньо, бо власне позапланову перевірку в такому разі проводять винятково за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

(!) Забороняється повторне проведення позапланових перевірок за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеної раніше позапланової перевірки.

Майте на увазі, що за таких обставин, перш ніж розпочати перевірку, перевіряльники мають пред’явити суб’єкту господарювання (його керівникові чи уповноваженій особі), крім документів, передбачених Законом № 877, додатково копію погодження на проведення перевірки. Інакше суб’єкт господарювання має право не допустити контролерів до здійснення перевірки.

Також підставою для позапланової перевірки є неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди поспіль без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню звітності.

Для позапланової перевірки є ще одна підстава — доручення Прем’єр-Міністра про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері. Але це можливо у разі виявлення системних порушень та/або настання події, що справляє значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя, здоров’я людей, захист навколишнього середовища і безпеку держави. Щоб утрапити в таке, погодьтеся, слід ой як напартачити.

(!) Проведення позапланових заходів з інших підстав, окрім передбачених статтею 6 Закону № 877, забороняється (окрім, позапланових перевірок, проведення яких регулюють спеціальні законодавчі акти).

Інтегрована автоматизована система державного фінансового контролю

Закон № 877 нині вимагає від органів державного фінансового контролю більшої прозорості та звітності. Для цього буде запроваджено інтегровану автоматизовану систему (ми про неї згадували вище), яка збиратиме, накопичуватиме і систематизуватиме відомості про заходи державного нагляду (контролю). Це допоможе стежити за дотриманням органами державного фінансового контролю процедури проведення перевірок, у т. ч. найбільш заінтересованим у цьому суб’єктам господарювання. Адже доступ до відомостей цієї системи (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків і паспортних даних) здійснюватиметься через інтернет і буде відкритим і безплатним. За фактом систему мають створити і ввести в дію протягом цього року.

Детальний перелік відомостей, які вносять до інтегрованої автоматизованої системи, наведено в новій статті 41 Закону № 877. Наповнювати систему відповідними даними можуть як ДРС, так і органи державного фінансового контролю. При цьому за невнесення або внесення недостовірних відомостей чи відомостей не в повному обсязі про здійснені перевірки посадові особи органу контролю несуть адмінвідповідальність.

Права суб’єктів господарювання

Законом № 877 розширено підстави для відмови у допуску посадових осіб органу контролю до перевірки. З-поміж іншого, таку вільність суб’єкт господарювання може собі дозволити, якщо:

  • не одержить повідомлення про проведення планової перевірки;
  • перевіряльник не внесе запису про здійснення перевірки до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання);
  • тривалість перевірки (в т. ч. сумарна тривалість планових перевірок протягом року) перевищує її граничну тривалість;
  • здійснюється повторна позапланова перевірка через одну й ту саму причину;
  • на офіційному веб-сайті органу контролю не оприлюднено затвердженої уніфікованої форми акта;
  • у передбачених законом випадках посадові особи не надали копії погодження на проведення позапланової перевірки (ст. 10 Закону № 877).

Ба більше, з тих самих підстав суб’єкти господарювання можуть зажадати й припинення перевірки.

Відповідальність суб’єктів господарювання

У разі застосування санкцій за ті чи ті правопорушення, зокрема, коли закон передбачає мінімальні та максимальні розміри санкцій, зважають на принцип пропорційності порушення і покарання. Утім, якщо суб’єкта господарювання карають уперше, санкція не може перевищувати мінімальної санкції, передбаченої відповідним законом.

Строк сплати суб’єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції становить 15 календарних днів із дня вручення або надіслання розпорядчого документа. Якщо порушник проігнорує цей строк і не оскаржить розпорядчого документа в адміністративному та/або судовому порядку, суму санкції стягують через суд (ч. 3 ст. 12 Закону № 877).

(!) У разі виконання у повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час перевірки, фінансових та адміністративних санкцій, заходів реагування до суб’єкта господарювання, його посадових осіб не застосовують.

Водночас Закон № 877 регламентує звільнення суб’єкта господарювання (його посадових осіб) від відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо своєї господарської діяльності. Неприпустимим визначив законодавець і притягнення до відповідальності суб’єктів господарювання, якщо вони діяли згідно із консультацією органу контролю. Зокрема, в разі якщо індивідуальну або загальну консультацію, у т. ч. податкову, було змінено або скасовано.

Мораторій на перевірки поширюється не на всі органи державного фінансового контролю

До органів, які не підпадають наразі під дію мораторію на проведення перевірок до кінця 2017 року, увійшли органи ДФС, а також органи Держпраці, Мінприроди, Держпродспоживстандарту, Держекспортконтролю, Держаудитслужби, НКРЕКП, НКЦПФР, НБУ, АМКУ тощо.

До того ж позапланові перевірки органи державного фінансового контролю впродовж цього року можуть здійснювати також із певними обмеженнями. А саме лише:

  • за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу контролю про здійснення перевірки за його бажанням;
  • за рішенням суду;
  • у разі аварії, настання смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що був пов’язаний із діяльністю суб’єкта господарювання;
  • за погодженням ДРС на підставі обгрунтованого звернення фізособи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав (форму та порядок надання такого погодження має затвердити ДРС).

Зокрема, погодження або вмотивовану відмову у ньому ДРС надає протягом п’яти робочих днів. У разі погодження на перевірку рішення про це до початку її проведення має бути оприлюднене на веб-сайті ДРС. Проводити позапланову перевірку без оприлюднення погодження ДРС забороняється.

Та все ж самого оприлюднення погодження на перевірку недостатньо для визнання її легітимною. Перш ніж її проводити, субʼєкта господарювання слід безпосередньо ознайомити із погодженням ДРС, надавши йому копію цього документа.



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

Освітні заходи

Освітні заходи

Отримайте нові знання

Взяти участь

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

Живе спілкування з редакцією















© Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль