Колективна відповідальність працівників: встановлюємо правильно

16
Працівники установи під час виконання ними своїх посадових обов’язків зумисно чи не зумисно можуть завдати шкоди майну установі. Аби застрахуватися від таких дій, на працівників покладається повна матеріальна відповідальність. Її може бути покладено як індивідуально на працівника, так і на колектив працівників.

Окрім положень про індивідуальну матеріальну відповідальність, законодавство містить положення ще й про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність (далі — колективна відповідальність). Що ж вони передбачають?

Порядок, за яким встановлюється колективна відповідальність працівників

Якщо працівники спільно виконують окремі види робіт, пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей може запроваджуватися колективна відповідальність.

Колективна відповідальність працівників запроваджується тоді, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника та укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність. Однак це не всі передумови для установи, яка хоче покласти матеріальну відповідальність на якийсь окремий колектив.

По-перше, такі працівники мають виконувати роботи, передбачені Переліком робіт, при виконанні  яких  може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність (далі — Перелік), затвердженим наказом Мінпраці від 12.05.1996 № 43 (далі — Наказ № 43).

По-друге, установа має створити для працівників умови, необхідні для нормальної роботи та забезпечення повного збереження переданих їм цінностей.

За яких робіт встановлюється колективна відповідальність працівників

Колективна відповідальність є можливою, коли роботи працівників пов’язані, зокрема, з:

  • виконанням касових операцій;
  • прийманням від населення  усіх  видів платежів та виплатою грошей не через касу;
  • прийманням на  зберігання,  обробкою, зберіганням, видачею  матеріальних  цінностей  на  складах,  базах (нафтобазах), автозаправних  станціях, в автогосподарствах, холодильниках, харчоблоках,  сховищах, на заготівельних (приймальних) пунктах,  товарних і товарно-перевалочних дільницях, у камерах   схову,   коморах   і роздягальнях,   з екіпіровкою пасажирських суден, вагонів і літаків;
  • прийманням  від населення предметів культурно-побутового призначення та інших  матеріальних  цінностей на схов,  у  ремонт і для виконання інших операцій,  пов'язаних із виготовленням, відновленням  або  покращенням якості цих предметів (цінностей),  їхнім сховом та виконанням інших операцій з ними,  з видачею  напрокат населенню предметів культурно-побутового призначення;
  • продажем    (видачею)  товарів (продукції), їх підготовкою до продажу незалежно від форм торгівлі та профілю підприємства (організації).
  • прийманням та обробкою для доставки (супроводження) вантажу,  багажу,  поштових відправлень  та  інших матеріальних та грошових  цінностей, їхньою  доставкою (супроводженням), видачею (здачею).
  • виготовленням (складанням,  монтажем, регулюванням) та ремонтом машин,  механізмів,  електронної техніки та радіоапаратури,  електромеханічних  і  радіотехнічних приладів, систем, а також виготовленням їх деталей та запасних частин;
  • виконанням майстернями побутового обслуговування, ательє тощо;
  • виконанням  операцій,  пов'язаних  з  закупівлею, продажем,  обміном, перевезенням,  доставкою,   пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням в процесі  виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних,  побутових  і  промислових   виробів  та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння,  відходів та брухту,  що  містять  дорогоцінні  метали  і дорогоцінні  каміння  синтетичного  корунду та виробів з нього,  а також валютних операцій;
  • прийманням  у  цехах,  зберіганням, обробкою та передачею на виробництво скляної тари;
  • виготовленням,  зберіганням, транспортуванням, відбиранням,  рахуванням,  упаковкою та  видачею грошових знаків,  цінних паперів, їх напівфабрикатів, а також усіх видів бланків цінних паперів,  документів суворого обліку,  знаків поштової оплати   та   матеріалів,  які  використовуються  при  їх виготовленні;
  • з  виготовленням  та зберіганням усіх видів квитків,  талонів,  абонементів  (включаючи  абонементи   та талони на  видачу  їжі  підприємствам  громадського харчування) та інших знаків, призначених для розрахунків населення за послуги;
  • з вирощуванням, годівлею, утриманням і розведенням сільськогосподарських тварин;
  • виробництвом   сільськогосподарської продуцкії та її переробкою;
  • переробкою сировини,  виготовленням або комплектуванням готових виробів.

Зауважимо: цей перелік робіт є вичерпним. Із працівниками, які виконують інші роботи, про повну колективну відповідальність не може бути й мови. Адже установа ризикуватиме тим, що укладений договір про таку відповідальність визнають у суді не дійсним. І працівників, які завдали шкоди установі можна буде притягнути лише до обмеженої матеріальної відповідальності — у розмірі середньомісячного заробітку.

Згода профспілки на колективну відповідальність працівників

Колективна відповідальність працівником установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) установи, організації. Таку вимогу містить стаття 1352 КЗпП.

Як бути установі, де немає профспілки?

На жаль, законодавство з цього приводу не містить чіткого припису. Навіть аналіз судової практики не дає однозначної відповіді на це запитання.

Суди загальної юрисдикції у справах з матеріальної відповідальності працівників у разі заподіяної ними роботодавцю шкоди у своїх висновках наполягають на тому, що без профспілки запроваджувати колективну матеріальну відповідальність не можна.

Натомість у пункті 2 Загальних положень Типового договору про колективну (бригадну), затвердженого Наказом № 43, передбачено, що рішення роботодавця про становлення колективної (бригадної) матеріальної відповідальності оформляється наказом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Проаналізувавши практику застосування судами законодавства стосовно матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ оприлюднив лист від 01.09.2015 № 12. У ньому наголошується, що необхідною умовою укладання договору про колективну матеріальну відповідальність є погодження його з профспілковим комітетом (зокрема, стосовно об’єктивної необхідності застосування саме цієї форми відповідальності). Однак відсутність погодження договору з профспілковим комітетом не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування шкоди, заподіяної роботодавцю, якщо у справі буде встановлено, що профспілки немає.

Договір про колективну відповідальність працівників

Обов’язковою під час покладення колективної (бригадної) матеріальної відповідальності є наявність письмового договору, який укладається між установою і всіма членами колективу (бригади).

За основу слід взяти Типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, затверджений Наказом № 43.

Нагадаємо, що договір про повну матеріальну відповідальність можна укладати лише з працівниками, які досягли 18-літнього віку.

Як бачимо, договір про колективну матеріальну відповідальність є угодою установи з багатьма працівниками. Зазвичай  такий договір переукладають, якщо змінилося більше половини складу колективу (бригади), з яким укладено договір, або ж у колективі (бригаді) новий керівник. У решті випадків новим працівникам колективу доводиться приєднуються до вже діючого договору.



Ваша персональна добірка.

    Підписка на статті

    Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

    Освітні заходи

    Освітні заходи

    Отримайте нові знання

    Взяти участь

    Інтернет-магазин

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

    Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

    Живе спілкування з редакцією












    © Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
    Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

    Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

    Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

    Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009

    
    • Ми в соцмережах
    Коте теж здивований, але…


    він знає, що зареєструється і скачає файли.
    57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль
    Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



    Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


    У мене є пароль
    нагадати
    Пароль надіслано на пошту
    Ввести
    Я тут вперше
    на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
    Введіть ел. пошту або логін
    Неправильний логін або пароль
    Неправильний пароль
    Введіть пароль