Працівник «нашкодив» поза робочим часом: чи обмежено розмір відповідальності

84
На працівника під час виконання ним трудових обов’язків покладається договірна відповідальність. Тобто, коли він нанесе установі шкоду під час своєї роботи — відповідатиме за законом. Однак шкоду установі працівник може заподіяти і поза межами трудових обов’язків. Як бути установі. У такому разі працівника також можна притягнути до відповідальності — недоговірної.

Недоговірна відповідальність працівника або деліктна відповідальність регулюється нормами цивільного законодавства.

Недоговірна відповідальність у цивільному законодавстві

Положення Цивільного кодексу України (ЦК) застосовують до врегулювання трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства (ст. 9 ЦК).

У цивільному праві відповідальністю визнають невигідні наслідки майнового характеру, які настають для осіб, що вчинили правопорушення. Тобто цивільно-правова відповідальність завжди є майновою і призводить врешті-решт до майнових втрат правопорушника, а особа, яка понесла цивільно-правову відповідальність, втрачає певну частину свого майна.

У цивільному праві, яке за загальним правилом застосовують і до трудових правовідносин, розрізняють договірну та деліктну або недоговірну відповідальність.

Договірною вважатиметься відповідальність за шкоду, заподіяну працівником установі в межах трудового договору, тобто під час виконання ним трудових обов’язків. Приміром, коли через непрофесійні дії електрика станеться пожежа в електромережі і установа зазнає майнових втрат, такий електрик має нести відповідальність за свою помилку.

Якщо ж ідучи додому сторож кине недопалок, через який загориться приміщення установи, то відповідальність за такий його вчинок матиме вже недоговірний характер.

Недоговірна відповідальність: чи є обмеження розміру

Те, що Кодекс законів про працю України (КЗпП) регламентує матеріальну відповідальність працівників лише у випадку трудових відносин, тобто відносин між ними і роботодавцем, врегульованих трудовим договором і трудовим законодавством, є зрозумілим саме по собі.

КЗпП виходить із загальних правил, встановлених ЦК стосовно відповідальності, однак обмежує її розмір. Так, розмір матеріальної відповідальності працівника обмежується двома чинниками:

  • прямою дійсною шкодою;
  • середнім місячним заробітком, якщо пряма дійсна шкода більша за такий заробіток.

Водночас для усунення будь-яких непорозумінь стосовно розміру відповідальності КЗпП у пункті 7 статті 134 додатково наголошує на тому, що випадком притягнення до повної матеріальної відповідальності працівника є завдання ним шкоди не при виконанні трудових обов’язків.

Тобто, вийшовши за межі трудових правовідносин, працівник, що завдав шкоди установі, залишається у цивільно-правових відносинах з нею. І якщо між таким працівником і роботодавцем іншого цивільно-правового договору не існує, то шкода, завдана ним установі, підпадає під ознаки недоговірної або деліктної шкоди.

Наприклад, після закінчення робочого дня увечері бухгалтер вирішує з колегами відсвяткувати в робочому кабінеті День бухгалтера. Та внаслідок такої вечірки залишились зіпсованими меблі та оргтехніка. У цьому разі слід говорити про те, що роботодавцеві завдана шкода, відшкодування якої має проводитись вже не відповідно до положень КЗпП, а відповідно до глави 82 ЦК.

Згідно з пунктом 18 постанови ВСУУ «при визначенні розміру матеріальної шкоди, заподіяної працівниками самовільним використанням в особистих цілях технічних засобів (автомобілів, тракторів, автокранів і т. п.), що належать підприємствам, установам, організаціям, з якими вони перебувають у трудових відносинах, слід виходити з того, що така шкода, як заподіяна не при виконанні трудових (службових) обов’язків, підлягає відшкодуванню із застосуванням норм цивільного законодавства (статті 203, 453 ЦК).

У цих випадках шкоду відшкодовують у повному обсязі.

Згідно зі ст.1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоду, може бути звільнена від її відшкодування лише тоді, коли вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальними підставами притягнення до відповідальності з відшкодування такої шкоди є:

  • наявність самої шкоди;
  • неправомірні дії особи, яка такої шкоди завдала;
  • причинно-наслідковий зв’язок між самою шкодою і діями такої особи. Тобто шкода має бути наслідком неправомірних дій її спричинювача;
  • наявність вини такої особи. Вірніше, недоведеність відсутності такої вини, оскільки у цивільному праві діє презумпція вини.

У наведеному прикладі неправомірність дій бухгалтера полягає у святкуванні з колегами Дня бухгалтера, що не охоплює посадові повноваження бухгалтера та виходить за його повноваження. Шкодою є сума витрат, які необхідно роботодавцю понести для того, щоб повернути кабінет відділу бухгалтерського обліку у попередній стан.

Причинно-наслідковий зв’язок полягає у тому, що завдана роботодавцеві шкода є наслідком вказаних неправомірних дій бухгалтера. Тож якщо бухгалтер не доведе, що колеги під дулом пістолета примусили його святкувати День бухгалтера, тобто внаслідок погрози з їхнього боку, то йому доведеться відшкодовувати завдану шкоду у повному обсязі.



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

Освітні заходи

Освітні заходи

Отримайте нові знання

Взяти участь

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

Живе спілкування з редакцією















© Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль