Закупівлі за лотами: що рекомендує врахувати Мінекономрозвитку

649
Закупівельне законодавство дозволяє проводити закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами), хоча і не містить докладного опису таких закупівель. Тому і мають замовники купу запитань. Мінекономрозвитку днями спробувало пролити світло на закупівлі за лотами у листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06. Що ж воно рекомендує врахувати?

Замовник приймає рішення про проведення закупівлі за лотами, опираючись на економічну чи технічну доцільність. Приміром тоді, коли потрібно поставити предмет закупівлі в різні регіони, а процедура за єдиним предметом не матиме достатньої кількості учасників, які зможуть виконати вимоги щодо обсягу або місця поставки цього товару.

Однак поділ предмета закупівлі на окремі частини в межах єдиної процедури закупівлі є правом, а не обов’язком замовника.

Що ж у такому разі варто врахувати? Зараз розповімо.

Як визначати частини предмета закупівлі 

Частина предмета закупівлі (лот) — визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII; далі — Закон № 922).

Для визначення як предмета закупівлі вцілому, так і окремих частин предмета закупівлі,  дотримують Порядку, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі — Порядок № 454). Загальні правила унаочнимо в Табл.

Що визначаємо

Як визначаємо

Підстава

Предмет закупівлі

  • за пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону № 922,
  • на основі Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749,
  • за показником четвертої цифри основного словника;
  • із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги

абз. 1 п. 1 розділу II Порядку № 454

Окремі частини предмета закупівлі (лоти)

  • за показниками четвертої — восьмої цифр Єдиного закупівельного словника;
  • за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг

Абз. 4 п. 1 розділу II Порядку № 454

Зауважимо: у розумінні Закону № 922 обсяг та кількість є тотожними поняттями.

Тому замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі як товарів, так і послуг або робіт за обсягом, номенклатурою та місцем. І робити це чи не робити — він вирішує самостійно.

А вирішивши проводити закупівлю за лотами, замовник у тендерній документації для такої закупівлі визначає, зокрема:

  • інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;
  • опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції.

Як учасники мають подавати пропозиції

Відповідно до вимог тендерної документації учасник має подати замовнику тендерну пропозицію — пропозицію щодо предмета закупівлі або його лота.

Тому коли замовник визначає предмет закупівлі без поділу його на частини, учасник процедури подає тендерну пропозицію в електронному вигляді через електронну систему, дотримуючись вимог тендерної документації щодо такого предмета закупівлі.

Якщо ж замовник оголосив закупівлю за визначеними окремими частинами предмета закупівлі і учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно таких частин, вони подають тендерну пропозицію в електронному вигляді через електронну систему, дотримуючись вимог тендерної документації щодо окремої частини предмета закупівлі (лота).

Під час закупівлі за лотами розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбувається щодо кожного лота окремо. І якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації, згідно зі статтею 30 Закону № 922 замовник її відхиляє.

Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулися частково (за лотом)

Перелік випадків, коли торги мають бути відмінені, законотворці прописали у частині першій статті 31 Закону № 922, а випадків, коли замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, — у частині другій цієї самої статті.

Водночас замовник наділений правом:

  • відмінити торги частково (за лотом);
  • визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом).

Отже, якщо за лотом(ами) торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та існує потреба провести нову закупівлю, замовник проводить її, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону № 922.

Якщо вартість закупівлі є меншою згаданих вартісних меж, замовник проводить таку закупівлю без застосування процедур, передбачених статтею 12 Закону № 922. І якщо вартість таких закупівель є меншою за вартість, встановлену в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону № 922, замовники мають дотримувати принципів публічних закупівель та можуть використовувати електронну систему ProZorro з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Як укласти договір про закупівлю за лотами

За результатами проведення процедури закупівлі між замовником і учасником укладається договір про закупівлю, що передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Тож Мінекономрозвитку в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 наголошує: оскільки Закон № 922 передбачає можливість проводити закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами), договір про закупівлю укладають за результатом процедури закупівлі із переможцем за кожним лотом окремо.

А якщо переможцем за всіма лотами є одна і та сама особа, можна укласти один договір про закупівлю. Головне — аби можливість це зробити була передбачена тендерною документацією та проектом договору.



Підписка на статті

Підпишіться на розсилку, аби не прогавити жодної важливої та цікавої статті. Це БЕЗПЛАТНО. З нашою допомогою працювати легше!

Освітні заходи

Освітні заходи

Отримайте нові знання

Взяти участь

Інтернет-магазин

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями з передплати і станьте читачем тижневика «Головбух:БЮДЖЕТ» та журналів «Головбух: Праця та зарплата» і «Держзакупівлі» просто зараз

Живе спілкування з редакцією











© Головбух: Бюджет, 2017. Усі права захищено
Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

Тижневик «Головбух: Бюджет», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14859-3830Р від 29.01.2009

Журнал «Держзакупівлі», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 18739-7539Р від 14.02.2012

Журнал «Головбух: праця та зарплата», свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 14961-3933 ПР від 05.03.2009


  • Ми в соцмережах
Коте теж здивований, але…


він знає, що зареєструється і скачає файли.
57 секунд на реєстрацію – і Ви теж зможете скачувати необхідні документи, форми, зразки тощо



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Oops!.. Але публікацію можуть бачити лише зареєстровані користувачі



Приділіть лише 57 секунд реєстрації – і читатимете статті, актуальні запитання та відповіді на них


У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
на реєстрацію знадобиться лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль